Перед нами все документы. И, пожалуй, стоит начать с того, что согласно статьи 8 Конституции, в Украине признается и действует принцип верховенства права. Конституция Украины имеет высшую юридическую силу. Законы и иные нормативно-правовые акты принимаются на основе Конституции Украины и должны соответствовать ей.
Итак, согласно статье 103 Конституции,
Президент Украины избирается гражданами Украины на основе всеобщего, равного и прямого избирательного права путем тайного голосования сроком на пять лет.
Дальше, в этой же статье:
Очередные выборы Президента Украины проводятся в последнее воскресенье последнего месяца пятого года полномочий Президента Украины.
Статья 104 Конституции предписывает, что
Новоизбранный Президент Украины вступает на пост не позднее чем через тридцать дней после официального объявления результатов выборов, с момента принесения присяги народу на торжественном заседании Верховной Рады Украины.
Нынешний Президент Украины принес Присягу 23 января 2005 года. Таким образом, согласно Конституции Украины, последним месяцем пятого года полномочий является январь 2010 года. Последнее воскресенье последнего месяца пятого года полномочий выпадает на 17 января 2010 года.
Закон о выборах Президента Украины предписывает следующие нормы.
Пункт 1 Статьи 16 Закона предписывает, что дата выборов назначается Верховной Радой Украины через издание соответствующего Постановения.
Пункт 1 Статьи 17 данного Закона предусматривает проведение выборов Президента в последнее воскресенье октября пятого года полномочий. Поскольку эта трактовка вступает в противоречние с нормой Конституции, то согласно статьи 8 Конституции Украины, о которой мы уже говорили в самом начале, пункт 1 статьи 17 Закона не действует.
Далее, согласно пункту 2 статьи 17, Верховная Рада принимает решение о проведении очередных выборов Президента не позже, чем за 130 дней до дня выборов. То есть, 9 сентября 2009 года.
Согласно пункту 3 этой же статьи, выборный процесс начинается за 120 дней. То есть, 19 сентября 2009 года.
Принятое 1 апреля 2009 года Верховной Радой Постановление о проведении выборов Президента в части обозначения даты проведения выборов в октябре, не является конституционным и не имеет юридическую силу.
Написав
30.04.2009 в 00:24
|
Вася расстроился. С этой игрушкой он был король. Он был КОРОЛЬ! Никто не мог оторвать глаз от потрясающей ее фактуры и цвета.
А сейчас… Вася стал никто. Игрушки нет, символ власти пропал. Он уже не мог, как раньше, выйти во двор, бережно неся это чудо обеими руками. Оно блестело и искрилось в ЕГО ладонях, в ЕГО руках. Все дети хотели играть с ним, с ЕГО игрушкой. Он не знал отказа ни в чем. Он был король
В школе магия любимой игрушки тоже действовала безотказно. Все! Буквально все дети из класса бежали заводить с ним дружбу, делились нехитрым скарбом, угощали его сладостями — чтобы на секунду ПОДЕРЖАТЬ великолепие в руках.
А тут — разбилась. Всего одно неловкое движение рукой. Даже не рукой — дверцей шкафчика. Всего 5 сантиметров движения. И осколки древнего фарфора превратили Васю в ничто.
Он действительно не знал жизни без этой игрушки. В мечтах он представлял себя с ней (С НЕЙ!) на борту космического корабля и гуляющим по Марсу, путешествующего на громадном атлантическом лайнере и прыгающим по лианам в Африке. А сейчас что же?
Медленно и уверенно, как ластиком карандаш, перед ним стирались мечты о лайнере и Африке, о счастье и…
Самое обидное — он переставал быть королем! А ведь это было совсем рядом, гораздо ближе, чем мечты — прямо тут, за дверью!
Вася без сил опустился на пол, рядом с осколками игрушки. Их было много. Очень много. Мелких. Они были и на паласе, и даже под ящиками стола. Туда, куда нередко заваливались старые фантики, фотографии и… Его взгляд как раз упал на одну из недавних фотографий, цветных и удачных, где он, абсолютно счастливый стоял в обнимку со своей совершенно целой игрушкой. И ведь не скажешь, что ее уже нет! Вот же — на картинке. Живая, как никогда!
План оказался прост и гениален: если эта игрушка делала фурор в реале, ей никто не мог помешать сделать Васю королем в интернете!
И правда, ведь на картинке она цела!
Как и счастливый Вася — ее обладатель.
Пнув так быстро ставшие ненужными осколки, Вася придвинул к себе клавиатуру.
Написав
30.04.2009 в 00:12
|
…разговариваю вчера с одним своим знакомым. Он работает в сфере услуг. Условно говоря, продает людям оборудование.
И вот зашел разговор с ним о том, что у многих его коллег получается заламывать цены на комплект оборудования чуть ли не в два раза.
Я, конечно, удивился: оборудование не очень редкое и, в принципе, при необходимости, да с помощью интернета, узнать его настоящую цену труда большого не составит.
Вместе с тем, мой друг с горестью продолжает рассказывать о том, что сам частенько задается вопросом: «а почему я не могу так делать?»
И сам же ответчает: «Потому что срабатывает внутренний стопор». Глядя на своего «удачливого» коллегу, он думает о том, что тот ежедневно рискует быть минимум побитым из-за собственной жадности. Но… что же? Тот его коллега, из года в год, лишь покупает то все новые то машину, то квартиру.
Обидно другу моему за такое неравноправие.
Сам он не может так поступить с людьми. Старается все делать по человечески.
По этому поводу я вспомнил майсу, которая совсем недавно пролетала мимо меня, оставшись в памяти, быть может вот именно для такого события.
Один раз раввин с возницей путешествовали между хозяйскими садами. Была то кибитка или полноценная карета, я уже не скажу, то суть в том, что возница, оставив свое рабочее место, быстро перемахнул через забор, подбежал к яблоне и стал набирать в подол яблок.
Тогда раввин встал и начал подавать ему предостерегающие знаки, мол, тебя увидели!
Возница, пулей выскочил с сада, занял то ли козлы, то ли облучок, сейчас уже действительно не суть важно, и быстро-быстро, нахлестывая лошадей, помчался прочь.
Однако, проскакав порядочное расстояние, он обернулся:
— И кто ж нас видел-то, если погони нет?— жалея о потерянных яблоках, спросил он.
— Как кто? Всевышний и увидел!— Сказал раввин.
Мысль хозяйская, надеюсь понятна?
Написав
30.04.2009 в 00:10
|
Варто було б додати закладки «Анонси» й « Бібліотечка журналіста».
Написав
29.04.2009 в 15:33
|
Відповідно до угоди Міжнародного союзу електрозв’язку (Женева-2006), членом якого є Україна, до 2015 року має бути припинено трансляцію аналогово сигналу з одночасним переходом на цифрове мовлення.
Перехід до стандартів цифрового мовлення має стати пріоритетом для інформаційної політики держави, оскільки в іншому випадку – країна втратить значну частину радіочастотного ресурсу, що в результаті суттєво вплине на розвиток інформаційно-комунікативної галузі, реформування економіки та національну безпеку взагалі. Водночас враховуючи те, що виробничі зв’язки між різними галузями все більше набувають форму інформаційних, а самі галузі поступово втрачають залежність від ресурсного наповнення території, центри сучасних економічних районів в умовах глобалізованої економіки повинні виділятись не за координатами сполученням галузей в головних осередках, а за значущістю цих осередків.
ФАКТИЧНО Є ЧУДОВА НАГОДА НЕ ЛИШЕ ЗДОБУТИ ТЕЛЕБАЧЕННЯ ВИСОКОЇ ЧІТКОСТІ, А Й РАЦІОНАЛЬНУ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНУ СТРУКТУРУ.В аспекті порушеної проблематики варто звернути увагу на досвід європейських сусідів і наукові розробки та дослідження не тільки у сфері державного управління, а й в галузі економічної географії (кордони територій областей, міст та районів у радянській тоталітарній державі, в тому числі і в Україні, визначалися на підставі розрахунку швидкості військової мобілізації та чисельності партійних організацій КПРС. Адміністративно-територіальний устрій України у складі СРСР обслуговував виконання завдань адміністративно-планової економіки), на основі якої було успішно реформовано низку європейських країн. Зокрема, окремої уваги заслуговує «теорія центральних місць», розроблена ще у 30-тих роках минулого сторіччя німецьким вченим Вальтером Кристаллером (нім. Walter Christaller). У відповідності до цієї теорії існує оптимальна каркасно-мережева структура населених пунктів, яка забезпечує оптимальний доступ населення до сфери послуг і ефективне управління територіями.
Сучасний інформаційний вплив переструктуровує географічний простір у напрямку більшої кристалізації окремих його осередків, логічно зробити висновок, що, інформатизація сприяє ущільненню географічного простору. З урахуванням тих докорінних змін, які накладає інформація на розвиток людства, на зміну існуючій просторово-часовій парадигмі найближчим часом має відбутися інформаційно-просторово-часова парадигма суспільної географії.
Прослідковується наявність прямого зв’язку між проведенням адміністративної, територіальної та інформаційної реформи в Україні. Зокрема, цікавим аргументом щодо необхідності поєднання новітніх інформаційно-комунікативних технологій з новою структурою адміністративних районів територій є особливості технології впровадження цифрового ефірного мовлення, яка фактично відтворює теорію центральних місць Кристаллера.

Рис. 1. Розподіл території Україна на зони синхронного цифрового мовлення
Враховуючи особливості розповсюдження цього типу сигналу, зазначимо, що відповідно до розрахунків головного розробника проекту відповідної державної програми Міністерства транспорту та зв’язку територія України розділяється на 81 «шестикутник» – зони синхронного цифрового мовлення (Рис. 1). В цих «шестикутниках» можливе здійснення не тільки прийому високоякісного телебачення, а й забезпечено доступ до Інтернет, як зі стаціонарних так і з мобільних телекомунікаційних пристроїв. Зазначимо, що основна перевага цифрового телебачення на сьогодні не в тому, що у порівнянні з аналоговим сигналом якість зображення стає кращою (суб’єктивне сприйняття кольорового сигналу у системі PAL і цифрового телесигналу зі швидкістю 5 Мбіт/с для глядача практично однакове). Суттєво збільшується пропускна здатність транспортного середовища (супутникові лінії, кабельна мережа, ефірна радіолінія і т.д.), а отже можна транслювати щонайменше у 8-10 (а реально і до 20, якщо не гнатись за надвисокою чіткістю) разів більше телеканалів та приймати їх однакового добре навіть у рухомих транспортних засобах. З іншого боку ефірне цифрове телебачення запроваджує початок ери інтерактивності (зворотного зв’язку з аудиторією), яка передбачає реалізацію основних принципів «електронної демократії», а також впровадження нових форм освітніх програм, вихід на новий якісно інший рівень торговельної інфраструктури – так званої телевізійної та Інтернет-торгівлі.
По-суті, пройде не багато часу як «цифрова мережа» відіграватиме таку ж роль як і газотранспортна система. Причому «цифра» чітко поділить територію України на цифрові райони, в межах яких транслюватимуться телепрограми зокрема і визначить «телерадіомежі» держави взагалі. Тобто кордони держави фактично співпадатимуть з кордонами телерадіопростору. Станеться це тому, що «цифра» працює лише за умови синхронізації сигналу, іншими словами за умови уникнення інтерференції.
Відхилення від правильної побудови «цифрових шестикутників» пояснюється рельєфом місцевості. З іншого боку ця модель відповідає принципу «мінімального споживання енергії», сформульованого російським академіком М. Моісеєвим. Цей принцип стверджує, що якщо у природі можливі декілька типів упорядкування, то реалізується саме той, який потребує мінімальних затрат енергії. У зв’язку з цим зазначена структура відповідає принципу цього функціонала. Варто відзначити у позитивному плані і екологічний аспект у системі цифрового ефірного мовлення, адже розповсюдження цифрового сигналу здійснюватиметься малопотужними передавачами (1000 Вт), шкідливий вплив яких на людський організм у порівняльні з існуючим передавальним обладнанням є мінімізованим.
ЩЕ ОДИН ПОЗИТИВНИЙ ЗИСК полягає в тому, що цифрове мовлення це не тільки якість телесигналу та спрощення доступу до Інтернет, ця технологія суттєво вплине на розвиток всієї сфери засобів масової інформації, зокрема громадських мас-медіа.
По-перше, можливість кодування сигналу створює сприятливі умови для вирішення проблеми фінансування системи громадського телерадіомовлення за допомогою впровадження абонплати.
По-друге, фактично ліквідується дефіцит частотного ресурсу і з’являється реальна можливість радіочастотного забезпечення суспільного телерадіомовлення. У політичному аспекті, ця проблема є ровесницею проблеми адміністративно-територіального реформування, оскільки після прийняття у 1997 році Закону України «Про створення системи Суспільного телебачення і радіомовлення в Україні» в цьому напрямі не було зроблено жодного реального кроку.
Питання в тому, чи скористається Україна з її феноменальним політичним бомондом з феноменальною здатністю «завалити» будь-яку добру справу у зародку перевагами «цифри»?
До 2015 не так вже й багато часу!!!
А «цифрова прірва» між Європою і Україною зростає з кожним місяцем.
Написав
25.04.2009 в 12:47
|
В странах развитой демократии газеты называют «сторожевыми псами демократии». В Украине, учитывая особенность построения газетного рынка, преса есть ни чем иным, как «прикормленным псом».
Да, в стране зарегистрировано больше 30 тысяч газет, но реально из-под печатного станка выходит около 2 500 названий, причем больше 700 (почти третья часть) — газеты комунальной собственности (т. е. районные), которые финансируются из местных бюджетов.
В теории местная власть не может контролировать их контент и должна в своих бюджетах предусматривать финансирование, достаточное для безубыточной деятельности редакций.
На практике это происходит так:
— Редактор идет к главе местной администрации и просит его о внесении в проект бюджета на следующий год некую сумму.
— Редактор идет к главе местного совета и просит проллобировать эту сумму на сессии.
— Редактор не должен забыть и о главе бюджетного комитета.
— Редактор не должен забыть и о наибольшей депутатской фракции.
— и т. д.
Вопрос: Как может в таких условиях обеспечить выполнение основных функций СМИ в демократическом обществе (в том числе и функцию «сторожевого пса демократии») эта посаженная на иглу местного бюджета комунальная газета, тираж которой обычно вдое-втрое превышает суммарный тираж общегосударственных изданий вмести взятых на територии ее распространения?
Ответ: Только при условии поддержки из центрального бюджета.
Что не так?
Написав
25.04.2009 в 11:14
|
23-го квітня Національній спілці журналістів України виповнилось 50 років. Це пів життя нормальної людини, але чи багато це для організації, що постійно оновлюється, поповнюється, так би мовити свіжою кров'ю? Але ніколи не послупається своїми принципами та завжди прислухається до «глосу народу».
Написав
22.04.2009 в 23:49
|
(
Читати далі
)
Написав
22.04.2009 в 16:43
|
|
|