Тільки 17% британців знають, що копіювання матеріалів з комерційного CD або DVD на жорсткий диск комп'ютера поза законом, стверджують результати опитування, проведеного організацією. Про те, що не можна робити те ж саме з портативними медіаплеєрами, знають ще менше - всього 15% громадян. Плодами вільного файлообміну, за їх власним твердженням, користувалися 38% респондентів. Скільки побоялися в цьому зізнатися - залишається лише здогадуватися.

Суспільство не змінить своїх звичок, навіть якщо буде знати, що це незаконно, наголошують правозахисники. Відповідно, можна вважати доведеним, що британський закон про охорону авторського права в цифрову епоху нездійсненний. Який сенс у законах, які, як показує практика, не працюють і працювати не будуть? Consumer Focus у зв'язку з цим пропонує переписати відповідний документ, щоб поширити дію принципу сумлінного використання на копіювання цифрових матеріалів в особистих цілях.

Фактично, сумлінне використання - це таке ж порушення авторського права, що схвалено законом.

Наприклад, цей принцип дозволяє вченим цитувати чужий матеріал у своїх статтях. Вже само ксерокопіювання сторінки книги є порушенням авторських прав, але копіювання в особистих цілях ще нікого не приводило до суду, кажуть правозахисники. Юристи, запроваджуючи цей принцип, розуміли, що вченим і студентам не резон всякий раз звертатися до правовласника за дозволом на цитату. Це ж відноситься до різного роду критиків.

У відповідь на це звернення уряд Великобританії заявив, що розуміє справедливість висловленої пропозиції, але не знає, як визначити межі "некомерційного використання". Британські законодавці хочуть отримати відповідь на це питання від ЄС.

Джерело: Дело