Барометр журналістського життя →
Січень 2010
У січні 2010 року в Україні пройшов перший тур президентських виборів. Більшість інцидентів, які можна класифікувати як перешкоджання у професійній журналістській діяльності, так чи інак пов'язані саме з висвітленням виборчого процесу — 5 випадків з 6 зафіксованих. Найрезонансніша подія місяця — жорстоке побиття голови ради директорів компанії «КримМедіаХолдинг» Карена Барсегяна невідомими зловмисниками. У справі Гонгадзе — чергові додаткові експертизи: остаточної відповіді чи належить знайдений «таращанський череп» вбитому журналісту — досі немає. В Україні триває економічна рецесія — її жертвою на початку року стала ще одна газета і спортивний телеканал.
Нові елементи у справах загиблих журналістів — 4
Справа Гонгадзе
18.01.2010 Вдова Георгія Ґонґадзе, журналістка Мирослава Ґонґадзе не бачить суттєвої різниці між переможцями першого туру виборів Юлією Тимошенко і Віктором Януковичем і не пов'язує зрушення у справі її чоловіка з президентством того чи іншого кандидата.
«Обидва лідируючі кандидати, як на мене, особливо не відрізняються своїми програмами. Різниці між ними я не бачу. Великих сподівань на них я не покладала, але розчарування є. Віктор Янукович і Юлія Тимошенко схожі. У їхніх підходах я бачу диктаторські нотки і це небезпечна тенденція».
При цьому Мирослава Ґонґадзе висловила думку, що було б доволі добре, якби Сергій Тігіпко зміг отримати перспективу стати прем'єром. «Тоді країну можна було б вивести з економічної кризи. Україна потребує термінових економічних реформ, а застосовуючи ті методи, які застосовує Тимошенко, особливо, коли всі рішення залежать від неї і приймаються одноосібно, — (вони можуть бути. — ред.) небезпечні.
У Януковича така сама проблема. Якщо він вибере прем'єром Тігіпко можна сподіватися на реформи, якщо в уряді буде Азаров або, скажімо, Кінах, то на зміни можна не сильно сподіватися», — сказала Ґонґадзе.
Вона зізналася, що поділяє песимістичні настрої щодо подальших років розвитку країни, зокрема щодо свобод медіа. При цьому вдова Георгія Ґонґадзе висловила сподівання на те, що ситуація не буде настільки критичною, якою вона була 2001-2003 року, але журналісти все-таки повинні подумати про те, в яких умовах їм доведеться працювати надалі.
«А щодо справи Ґонґадзе, то Юлія Тимошенко і Віктор Ющенко мали достатньо повноважень довести справу до кінця. Але в мене немає великих надій на те, що саме з приходом Юлії Тимошенко щось зрушиться з місця. Справу все одно доведеться цього року передавати до суду — у будь-якому випадку, незалежно чи буде Тимошенко президентом, чи ні», — зазначила Мирослава Ґонґадзе.
Нагадаємо, 18 січня прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко заявила, що доведення справи про вбивство журналіста Георгія Ґонґадзе до логічного завершення — це справа честі України і її особисто.
21.01.2010 «Таращанський череп», який, за твердженням Генпрокуратури, належить Георгію Гонгадзе, віддають на додаткову експертизу. На неї офіційно запросили матір журналіста, де пообіцяли надати зразки для приватного дослідження.
Експертне судово-медичне дослідження заплановане на 26 січня. В офіційному повідомленні, яке Генпрокуратура надіслала матері журналіста, зазначено, що експерти судово-медичної криміналістики вилучатимуть «металеву щільність, яку виявили у ділянці чола з лівого боку черепа». У листі вказано, що Леся Гонгадзе як потерпіла, або її представник, адвокат Андрій Федур, можуть взяти участь у цій слідчій дії, на що мати журналіста вже дала згоду, і збирається до Києва.
Прокуратура також дозволяє матері взяти зразки кісткових тканин черепа для проведення приватної експертизи ДНК. Про це Леся Гонгадзе просила Генпрокуратуру у своєму зверненні ще торік наприкінці вересня. Маючи дитячий зуб Георгія, вона планує замовити експертизу, аби порівняти ці зразки із зразками черепа. «Німецькій хвилі» Леся Гонгадзе повідомила, що швидше за все звернеться до фахівців однієї з лабораторій у Німеччині. Якої саме, вона не розголошуватиме, як і не розголошуватиме результати дослідження.
Вартість ДНК-експертизи становить близько 800 євро, додала мати. Вона також наголосила, що жодних металічних осколків в черепі її сина ніколи не було, а тому сумнівається, що віднайдений череп належить Георгію, про що запевняють у генпрокуратурі.
22.01.2010 Народний депутат Юрій Стець (фракція «НУ-НС») звернувся із запитом до Президента України про причини аж п'ятирічного очікування українським суспільством результатів розслідування справи про вбивство журналіста Георгія Ґонгадзе. За направлення цього запиту до Президента проголосувало 249 народних депутатів.
Нагадаємо, що відразу після інавгурації в січні 2005 року Президент Віктор Ющенко запевнив маму Георгія Ґонгадзе, а також і все українське суспільство в тому, що найближчим часом справу про вбивство Гії буде доведено до кінця, а винні будуть покарані.
Наразі розслідування справи ще далеке до завершення. Покарані виконавці злочину, затриманий Олексій Пукач, але замовники все ще залишаються на свободі.
28.01.2010 Генпрокуратура надала Лесі Гонгадзе, матері вбитого журналіста, зразки кісткових тканин черепа, який, імовірно, належить журналістові Георгію Гонгадзе, для проведення приватної експертизи. У ході проведеного вчора судово-медичного дослідження черепа з нього було вилучено металевий осколок. Тим часом Леся Гонгадзе стверджує, що її син не отримував осколкових поранень голови, а Валентина Теличенко, представник його вдови – Мирослави Гонгадзе – говорить про те, що в голові Георгія Гонгадзе, дійсно, був осколок.
26 січня у Генпрокуратурі було проведено додаткове судово-медичне дослідження черепа, знайденого, за інформацією, наданою головним підозрюваним у вбивстві Георгія Гонгадзе генерал-лейтенантом МВС Олексієм Пукачем, у липні 2009 року. Для участі в слідчих заходах була запрошена мати загиблого журналіста Леся Гонгадзе. «З дозволу Генпрокуратури я пішла в морг, подивилася цей череп і зробила певні висновки», – сказала Гонгадзе. Детально про свої висновки вона розповідати не стала, але при цьому дала зрозуміти, що сумнівається в тому, що знайдений череп належить її синові: «У Генпрокуратури своя позиція, а в мене свій погляд і свої висновки. Я і минулого разу зробила свої висновки, але стала посміховиськом – мою думку до уваги не беруть».
Як відомо, тіло, яке ймовірно належить журналісту, було знайдено на початку листопада 2000 року в лісі під Таращею. Леся Гонгадзе всі ці роки відмовлялася визнати його тілом свого сина. «Я не хочу ховати останки чужої людини. У тому, що кістки, які лежать у морзі, не належать моєму Георгію, я впевнена», – неодноразово казала вона. Леся Гонгадзе також стверджувала, що стопа «таращанського тіла» відрізняється від стопи її сина. На її прохання було призначено кілька експертиз ДНК, у тому числі міжнародних, більшість з яких підтвердили, що в Таращі було знайдено тіло Георгія Гонгадзе.
Гонгадзе розповіла, що в ході судово-медичного дослідження Генпрокуратура дозволила їй взяти зразки кісткових тканин черепа для проведення приватної експертизи ДНК. «Я хочу за свій рахунок провести генетичну експертизу. У мене є молочний зуб мого сина, який дасть остаточну відповідь – я дізнаюся все або нічого», – сказала Ъ мати загиблого журналіста.
Експертизу Леся Гонгадзе має намір замовити в одній з європейських країн і вже почала збирати гроші на оформлення візи і поїздку, щоб особисто віддати фрагменти черепа і отримати результати дослідження. При цьому Гонгадзе зазначила, що висновки приватної експертизи ДНК вона не зможе долучити до матеріалів справи. «Я знаю, що Генпрокуратура швидше за все не прийме результати цієї неофіційною експертизи. Але я хочу визначити для себе», – пояснив мати Георгія Гонгадзе.
За словами Валентини Теличенко, представника ще однієї потерпілої у справі про вбивство журналіста – вдови журналіста Мирослави Гонгадзе, у них заперечень проти проведення такої експертизи немає.
Разом з тим Мирослава Гонгадзе наполягатиме на проведенні офіційної міжнародної експертизи. «У Мирослави вже давно немає сумнівів у тому, що дійсно було знайдено череп, який належить Георгію Гонгадзе. Але, щоб мати докази не тільки для себе, а й для суду, і для суспільства, вона наполягає на проведенні генотіпоскопіческой експертизи за межами України», – сказала Ъ пані Теличенко.
Слід зазначити, що головною метою проведення 26 січня судово-медичного дослідження черепа, який імовірно належить Георгію Гонгадзе, було вилучення металевого осколка, виявленого в лівій лобової частини черепа.
«Так, у черепі є кругла порожнина у ділянці передньої частини чола, але у мого сина за життя не було ніяких осколкових поранень голови», – заявила Гонгадзе. І хоча вона, як потерпіла, мала право бути присутніми при проведенні слідчої дії, зробити це вона так і не змогла: «Вони хотіли діставати цей уламок при мені, але у мене не було сил дивитися, як вони пиляли цей череп».
«Цей уламок дійсно був, і Мирослава, і багато друзів Георгія пам’ятають про це і навіть говорили під протокол», – сказала Ъ Валентина Теличенко. Як відомо, у середині 90-х років Георгій Гонгадзе був на Кавказі, де в той час розгорівся грузино-абхазький конфлікт. У 1993 році військове формування, в якому був журналіст, було обстріляно з гранатометів, і кілька осколків увійшли в тіло Георгія Гонгадзе. Цілком можливо, що один з них потрапив у голову.
За словами Теличенко, осколок був виявлений у результаті проведеної на її прохання експертизи. «У мене була мета перевірити, чи не чи вбили його пострілом у голову, тому що була версія, що голову відокремили через те, що в неї вистрелили з табельної зброї, – розповіла представник Мирослави Гонгадзе. – У результаті виявилося, що в черепі є тільки одне металеве включення – цей уламок».
Арешти та затримання — 0
Нові елементи про арешти та затримання — 0
Побиття, напади, залякування — 2
20.01.2010 В Сімферополі група невідомих жорстоко побила голову ради директорів компанії «КримМедіаХолдинг» Карена Барсегяна.
Постраждалий у важкому стані знаходиться у відділенні нейрохірургії республіканської клінічної лікарні.За словами медиків, в К. Барсегяна струс головного мозку, перелом нижньої щелепи та кісток черепа в районі очних ям.
Пізно ввечері Барсегян повертався після роботи додому.Коли він припаркував машину та попрямував до під'їзду, назустріч йому підбігли двоє невідомих, один з яких тримав в руках пістолет.
«Вони приставили мені пістолет до голови і сказали, якщо буду себе тихо поводити, то все буде нормально, що є людина, яка хоче зі мною поговорити», — розповів в коментарі інформаційному агенству «Е-Крим» керівник «КримМедіаХолдингу».
Після цього нападники змусили сісти Карена в його ж машину. В цей час з'явився третій чоловік в масці, який сів на переднє сидіння, а двоє інших — на заднє, посадивши між собою К. Барсегяна.
Після того, як машина зупинилася в районі села Живописне під Сімферополем, Карена відвели в бік на метрів 30.
«Мені зв'язали остаточно руки і ноги скотчем, мішок на голові запакували і сказали: ось тепер він з тобою розмовлятиме. Після цього почали бити дуже жорстоко, били хвилин 20, завдаючи ударів, в основному, в голову. Так виходило, що я не втрачав свідомість, може, їх це ще більше злило. Був момент, коли вони припинили, подумавши, що я знепритомнів. Але я почав ворушитися, тоді вони повернулися і почали бити далі. Потім сіли в мою машину і виїхали», — розповідає потерпілий.
Через деякий час К. Барсегяну вдалося розірвати скотч і зняти мішок з голови, але він нічого не бачив, оскільки його очі затекли кров'ю.Тоді він вирішив йти в тому напрямку, в якому поїхала машина сподіваючись вийти до траси. Йому дивом вдалося натрапити на житловий будинок, в якому Барсегяну мешканці допомогли викликати по телефону знайомих та відправити в лікарню.
Постраждалий не знає, хто був замовником нападу.За його словами, зловмисники знали його по імені та діяли чітко і злагоджено.
«Скоріш за все це пов'язано з його професійною діяльністю. Правоохоронні органи не розцінюють даний інцидент, як побутовий напад „ — сказав в коментарі ІМІ директор Транс-М-радіо Вадим Волченко.
Міліція порушила кримінальну справу за фактом розбійного нападу та нанесення тяжких тілесних ушкоджень, а також крадіжки авто. Машина Mitsubishi Outlander за номером АК 6427 ВВ перебуває у розшуку.
13.01.2010 Невідомі підпалили будинок редактора партійного видання Свобода Буковини Віталія Криворучка, який також є довіреною особою кандидата на пост Президента Олега Тягнибока.
Це сталося в селі Шалівці Хотинського району Чернівецької області.
Сам Віталій Криворучку підпал будинку пов’язує зі своєю журналісткою діяльністю.
“Я схильний вважати, що підпал є наслідком реакції влади на викривальні матеріали, викладені у газеті „Свобода Буковини“, зокрема, у третьому номері, — зазначив Віталій Криворучко.
Також, редактор видання в коментарі ІМІ зазначив, що викривальні матеріали стосувалися Голови Хотинської районної ради Григорія Тимчука.
»Нам до свободи слова на Буковині ще далеко, оскільки місцева преса боїться розміщувати викривальні матеріали«, — сказав пан Криворучко.
Нові елементи про побиття, напади, залякування — 0
Перешкоджання професійній діяльності журналістів, цензура — 6
17.01.2010 На виборчій дільниці, де повинен проголосувати президент Віктор Ющенко, обмежили кількість журналістів.
Відповідну постанову видала територіальна виборча комісія № 1, повідомляє Хай Вей.
Комісія дозволила бути присутніми на ділянці тільки 15 журналістам.
Перед цим працівники комісії звинуватили велику кількість журналістів в тому, що вони заважають їх роботі.
В той же час, в приміщенні ділянки вже знаходяться близько 50 журналістів. Їх не виганяють, але нових або тих, хто не був акредитований на захід, на ділянку вже не пускають.
17.01.2010 Двох одеських журналістів не пустили на виборчу дільницю в колонію.
Начальник Одеської виправної колонії №14 Євгеній Голубєв відмовив двом кореспондентам газети Комітету Виборців України „Точка зору“ Марині Далічібам та Євгену Іннєву бути присутнім на виборчій ділянці №75 ТІО № 136, що знаходиться в даній колонії. Про це ІМІ повідомили кореспонденти видання.
Начальник колонії, мотивував свою відмову тим, що йому не подобається посвідчення, пред'явлене кореспондентом. На думку начальника колонії, документ повинен був виглядати по-іншому
»Він пояснив, що моє посвідчення його не влаштовує і без особливого дозволу окружної виборчої комісії він нас не пропустить.Це посвідчення було без фотографії, але воно було підкріплене паспортом« — повідомила в коментарі ІМІ Марина Далічібам.
Голова Одеської обласної організації КВУ Анатолій Жваво відзначив інформаційній агенції „Контекст-Причорномор'я“, що посвідчення журналістів „Точки Зору“ повністю відповідає вимогам Українського законодавства.
17.01.2010 Позаштатний кореспондент газети „Фронт змін“ Олена Яркіна заявляє про недопуск її до спостереження за голосуванням удома членами дільничної виборчої комісії №7 територіального виборчого округу №76 у Запоріжжі.
Про це вона повідомила Українським Новинам.
З її слів, уранці вона прийшла на виборчу дільницю і зареєструвалася як журналіст для спостереження за голосуванням.
У процесі вона помітила порушення в роботі комісії в тій частині, що виборцеві видали бюлетень за межами дільниці, про що вона повідомила голові комісії, але реакції не було.
Далі вона пішла з частиною членів комісії за адресами виборців, які голосують удома, і за першою ж адресою члени комісії не пустили її для спостереження за голосуванням.
»Відправилася з групою для голосування вдома, але мене не пустили на домашнє голосування і відмовлялися надалі допускати мене«, — зазначила журналіст.
Коли вона вимагала пустити її у квартиру, то чоловіки — члени виборчкому — відштовхнули її, і вона впала, потягнувши м'язи руки.
Голова дільничної комісії викликала міліцію, і жінка поїхала в Ленінське районне відділення міліції Запоріжжя давати свідчення і пред'являти зняті на мобільний телефон порушення.
»У відділку склали акт за фактом перешкоджання професійній журналістській діяльності та обставин ходу голосування«, — повідомила в Коментарі ІМІ помічник прес-секретаря газети Горобцова Ксенія.
Також вона зазначила, що на цій дільниці подали заяви на голосування вдома 72 особи і, за її підрахунками, члени комісії навряд чи можуть встигнути обійти всіх, і якщо вони впораються швидше, то це вкаже на фальсифікацію.
Як нагадали в КВУ, стаття 28 частина 9 дозволяє представникам ЗМІ бути присутнім на засіданні комісії. При цьому стаття свідчить, що ЗМІ мають право бути присутнім без дозволу або запрошення відповідної комісії, у тому числі і при підрахунку голосів.
17.01.2010 Журналіста опозиційного телеканалу АТВ не впустили в приміщення виборчої ділянки номер 69 137-ій окружній комісії. Представник дільничної комісії мотивував відмову тим, що на посвідченні журналіста відсутній підпис головного редактора.
»Це липове посвідчення«, – заявив представник комісії.
17.01.2010 В окружній комісії територіального виборчого округу № 7, в який входять Ялта і Алушта, відмовилися надавати інформацію журналістам про кількість голосуючих за станом на 11 годину, хоча такі дані були навіть на сайті ЦВК, повідомляєть „Новости Крыма“
Зокрема, у виборчій комісії не уточнили, скільки людей проголосували на даний момент, а також відмовилися повідомляти, які порушення були зареєстровані на даному виборчому окрузі, відзначивши лише, що вони мали місце.
Територіальний виборчий округ № 7 включає 103 виборчих дільниці, у тому числі дві спецдільниці — в Ялтинській міській лікарні і в міськлікарні Алушти. За попередніми даними, кількість виборців на окрузі №7 складає 148,8 тисяч чоловік.
У ст.13 Закону „Про вибори Президента України“ говориться, що „виборчі комісії, органи виконавчої влади, органи місцевої самоврядності, посадові особи зобов'язані в рамках своїх повноважень і компетенції надавати ЗМІ необхідну інформацію відносно підготовки і проведення виборів“.
28.01.2010 В Кременчуку Полтавської області заступник міського голови Микола Порицький заборонив журналістам бути присутнім на робочій нараді керівників комунальних підприємств. Про це повідомили репортер „Кременчуцького Телеграфу“ Тетяна Донченко і редактор газети „Програма плюс“ Олександр Курилов.
М.Порицький заявив, що не запрошував представників ЗМІ, а тому вимагає від них залишити приміщення. Віце-мер проігнорував аргументи журналістів газет „Кременчуцький Телеграф`“ і „Програма плюс“, які відзначили, що на таких нарадах обговорюються питання, що безпосередньо стосуються всіх жителів міста, і тому пресі важливо про це інформувати. При цьому він заявив: „Вам ця інформація не потрібна. А що потрібне — надасть прес-служба“, розповіли журналісти.
Заздалегідь питання присутності представників ЗМІ на нараді комунальників було узгоджене з прес-службою міської ради, і жодних заперечень прес-служба не висловлювала. Журналісти видань „Кременчуцький Телеграф`“ і „Програма плюс“ вирішили звернутися із заявою до прокуратури Кременчука щодо грубого порушення посадовцем міськвиконкому законодавства про ЗМІ, зокрема, про доступ до інформації. Також представники преси підготують звернення до міського голови Кременчука Миколи Глухова з проханням дати оцінку діям його заступника і зробити більш відкритою роботу комунальних служб міста.
Сам М.Порицький вважає, що не порушував ніяких законів. За його словами, він проводив закриту робочу нараду, на яку не запрошував пресу.
Він сказав кореспонденту УНІАН: „Побачивши, що в залі засідань журналісти, я попросив прес-службу сказати їм, що засідання закрите. Але вони проігнорували зауваження прес-секретаря. Тоді я попросив їх вийти. Ми обговорювали робочі моменти. Представник прес-служби присутня і потім надасть всю необхідну інформацію“.
Економічний, політичний, непрямий тиск — 4
5.01.2010 Звільнено 150 працівників „Мегаспорту“
Усі 150 працівників телеканалу „Мегаспорт“ забрали свої трудові книжки
Як повідомляє Федерація біатлону України із посиланням на sport.ua, весь продакшн каналу зупинений, в ефір ідуть лише архівні записи.
Як відомо „Мегаспорт“ чекає ребрендинг у більш екстремальний, змагально-розважальний телеканал.
Як повідомляють в „Інтері“, ребрендинг каналу має показати спорт не тільки в його класичному вигляді, але і запропонувати інші яскраві, видовищні змагальні формати.
05.01.2010 Понад дві тисячі передплатників єдиної в Криму повноцінної україномовної газети „Кримська світлиця“ не отримали перше у новому році число цього видання. Газета віддрукована, але знаходилася під фактичним арештом на складі Сімферопольського цеху обробки і перевезення пошти.
З київського державного підприємства „Преса“ надійшло усне розпорядження: без „особливого розпорядження“ з держпідприємства „Журнально-газетне видавництво“ Мінкультури України доставку „Кримської світлиці“ передплатникам зупинити.
31 грудня редакції вдалося випустила перший номер „Кримської світлиці“, 1 січня частина його накладу потрапила у кіоски „Кримсоюздруку“, але інша частина залишилася на експедиторських складах Укрпошти. Кримські поштовики прийняли віддрукований номер, проте його розповсюдження зупинив наказ із Києва. Представник Укрпошти Валентина Яніна підтвердила журналістам, що для розвезення газети до поштових відділень у Криму та за його межами потрібне „добро“ видавця: „Журнально-газетного видавництва“ Міністерства культури і туризму України.
Напередодні Нового року і 17-ї річниці заснування газети, що відзначалося наприкінці грудня, Мінкультури України, яке є одним із трьох співзасновників „Кримської світлиці“, а його підрозділ (держпідприємство „Журнально-газетне видавництво“) – видавцем газети, звільнило її головного редактора Віктора Качулу. У наказі, підписаному директором видавництва Віталієм Сатаренком і завізованому міністром культури і туризму України Василем Вовкуном, причиною звільнення Віктора Качули названі „систематичні порушення вимог наказів та розпоряджень“ і „неналежне виконання службових обов’язків“.
Заступник міністра культури Микола Яковина пояснив, що до звільненого редактора виникло „чимало запитань з приводу фінансово-господарської діяльності редакції“. За його словами, Віктор Качула прийняв на роботу своїх родичів і відмовлявся провести в редакції скорочення, що були вкрай необхідними в умовах економічної кризи і обмеженого фінансування міністерства та його підрозділів. Не задоволені у Мінкульті і накладом газети, її дизайном та якістю друку – сказав Микола Яковина.
Сам Віктор Качула після свого звільнення заявив, що раніше урядові чиновники натякали, що на шпальтах видання „занадто багато Президента та патріотичної тематики“. Він визнав, що такі жорсткі дії чиновників формально викликала його незгода з вимогою керівництва державного видавництва про радикальне скорочення трудового колективу редакції. Сьогодні він подав скаргу до суду, оскаржуючи рішення міністерських чиновників. Профспілкова організація редакції оголосила передстрайковий стан.
Водночас збори трудового колективу газети, зважаючи на невиконання Міністерством культури своїх фінансових зобов’язань перед редакцією, вирішили видавати „Кримську світлицю“ самостійно і звернулися за підтримкою до громадськості та кандидатів на Президента України. Подібний досвід у „світличан“ уже є, влітку цього року, коли київський видавець кілька місяців не фінансував своє видання, „Кримську світлицю“ підтримала кримська організація УРП „Собор“, без якихось політичних умов оплативши борги газети перед друкарнею.
Тим часом Мінкультури без погодження з двома іншими співзасновниками газети – товариством „Просвіта“ і трудовим колективом „Кримської світлиці“ – призначило нового редактора. Ним став Орест Когут, який до цього працював у тому ж держпідприємстві „Журнально-газетне видавництво“ в Києві. Сам він у Сімферополі поки не з’явився, зв’язатися з ним теж не вдалося.
13.01.2010 „Известия в Украине“ закриваються через відсутність фінансування
Проблеми з виходом газети „Известия в Украине“ пов’язані виключно з відсутністю джерел фінансування видання і не мають під собою жодного політичного підгрунтя.
Про це йдеться в заяві голови холдингу „Главред-медіа“ Олександра Ситника, повідомляє.
Ситник пояснив, що „Известия в Украине“ є дотаційним проектом і фінансування видання є особливо відчутним в кризу.
»Ми не приховуємо, що в час фінансово-економічної кризи ряд проектів є дотаційними, які фінансуються за рахунок коштів акціонерів і банківських кредитів. На сьогодні ми, поки що, не вирішили з банківськими установами питання кредитування, при цьому мова йде про друковані видання, питома вага у витратній частині холдингу яких значно більша від on-line проектів. Тому іде процес пошуку інвестиційних або кредитних ресурсів для їх розвитку«, — йдеться в заяві.
»Що стосується проблем, пов’язаних з виходом «Известий». За 3 роки холдинг «Главред-медіа» профінансував видання на 11 600 000 грн за рахунок власних коштів акціонерів та залучених холдингом кредитних ресурсів. Що дозволило збільшити тираж видання, поліпшити систему розповсюдження, стабільно забезпечити всі соціальні потреби. При цьому наші російські партнери зовсім не брали участі у фінансуванні цього спільного проекту. Зараз ми шукаємо можливості фінансування видання, запропонували взяти участь і нашим партнерам«, — підкреслює Ситник.
При цьому він категорично спростував повідомлення російських ЗМІ, які писали про те, що „Известия в Украине“ припиняють свій вихід через політичний тиск.
»Проблеми свободи слова, безумовно, надумані. Це зрозуміло всім. За 3 роки жодної скарги журналістів «Известий» з цього приводу не було. А, в принципі, можливо погортати газету і все стане на свої місця. Представлені абсолютно всі кандидати і політсили. Насправді є проблеми економічні, це правда, і ми про це говоримо відкрито«, — заявив Ситник.
18.01.2010 Партія регіонів заявляє, що на веб-сайт лідера Партії регіонів Віктора Януковича була здійснена хакерська атака. Про це повідомила прес-служба партії.
DDOS-атака була здійснена близько 23:30 17 січня.
»Сайт не функціонував близько 2,5 годин. Наразі атака продовжується«, — йдеться в повідомленні.
Нагадаємо, 17 січня була здійснена хакерська атака на сайт Національного екзит-пола 2010.
Нові елементи про перешкоджання діяльності журналістів, цензура — 1
28.01.2010 Прокуратура Запорізької області порушила кримінальну справу за фактом переслідування журналіста за виконання ним професійних обов`язків.
Про це повідомив на прес-конференції прокурор Запорізької області Валерій Кулаков.
За його словами, кримінальну справу за ч. 2 ст. 171 Кримінального кодексу України — »Переслідування журналіста за виконання професійних обов`язків, за критику, здійснене посадовцем або групою осіб за попередньою змовою«, порушено у зв`язку з надходженням до органів прокуратури заяви від головного редактора запорізької газети „Искра“ Артема Тимченка про напад на нього. 25 січня ми порушили кримінальну справу, щоб міліція розібралася і дала оцінку. Справу порушено за ч.2 ст. 171 УК України — переслідування журналіста за виконання ним службових обов`язків у вигляді психологічної дії — погроз», — повідомив В.Кулаков.
У інтерв`ю запорізьким ЗМІ сам А.Тимченко повідомив, що напад на нього було скоєно в районі Запорізької ОДА двома невідомими чоловіками, які зупинили його на вулиці і намагалися завести розмову на тему: «Ти дуже багато на себе береш, є речі, які не можна переступати». За інформацією А.Тимченка, завершити розмову з невідомими йому вдалося тільки після того, як, відштовхнувши одного зі «співбесідників», він зміг відкрити свій автомобіль і дістати пістолет.
Причиною того, що сталося, А.Тимченко вважає свою професійну діяльність. «Якщо мені говорять, що ти дуже багато говориш, і питають, як я за свої слова збираюся відповідати, це пов`язано лише з моєю професійною діяльністю», — заявив він у інтерв`ю журналістам.
На сьогоднішній день А.Тимченко суміщає роботу головного редактора газети «Искра» з роботою заступника керівника Запорізького антикорупційного комітету, а також редактора і ведучого телепередачі, в якій активно критикується діяльність діючого мера Запоріжжя Євгена Карташова і його команди.
Нові елементи економічного, політичного тиску — 0
Судові позови до ЗМІ та журналістів — 2
21.01.2010 В Україні почався перший в історії суд через заперечення Голодомору.
У місті Новоазовськ на Донеччині розпочався перший в історії України процес, пов'язаний з публічно висловленим сумнівом у тому, що Голодомор 1932-1933 років є геноцидом українського народу. Відповідачем став головний редактор районної газети «Рідне Приазов'я» Сергій Шведко.
Шведко у своєму виданні опублікував матеріал «Голодомор крокує по країні?». «Автор засумнівався, що голод, що наздогнав країну в 1932-1933 роках, став геноцидом для українського народу. Позов на захист честі та гідності українського народу і про визнання статті наругою над пам'яттю жертв трагедії 30-х не примусив себе довго чекати — вже через тиждень після виходу матеріалу в редакцію прийшла повістка. До суду за публікацію подав місцевий бізнесмен Василь Коваленко», — повідомляє з цього приводу донецький осередок Партії регіонів.
За словами Шведка, позивач вимагає визнати статтю «протиправними діями, направленими на приниження національної гідності, наругою над пам'яттю жертв Голодомору і публічним спростуванням Голодомору як геноциду українського народу». На думку Шведка, в цьому цивільному позові до нього присутня політична складова.
«Не варто цей цивільний позов розглядати на побутовому рівні, жодних стосунків з позивачем у мене ніколи не було. Але я розцінюю подібний розгляд судом такого позову, як можливість переслідувань за інакомислення в Україні, що не може не насторожувати. Сам я історик і в курсі всіляких дискусій з приводу голоду в Україні. Є із цього приводу і державна точка зору, сумнівна в деяких аспектах. Я не заперечую — так, був голод. Тодішня влада має пряму відповідальність за трагедію. Так, загинули мільйони людей. Але чи правильно це вважати „геноцидом“, умисним винищуванням представників однієї етнічної групи — тільки українців? Я так не вважаю», — заявляє Шведко.
Відповідач має намір відстоювати своє право мати оцінну думку з приводу голоду в Україні 1932-1933 років. «Я висловив оцінну думку. І упевнений, що суд прийме об'єктивне рішення на підставі норм українського законодавства. І взагалі, суд — не місце для історичних дискусій. І давайте пригадаємо, як проходив недавній суд по Голодомору зі звинуваченнями Сталіна та інших: судді вистачило лічених хвилин для розгляду 300 томів справи і оголошення вердикту», — нагадав Шведко. У суді журналіст має намір керуватися статтею Конституції України про свободу слова.
Нагадаємо, 13 січня Апеляційний суд Києва визнав керівників більшовицького тоталітарного режиму винними у геноциді в Україні в 1932-33 роках.
Суд констатував, що Йосип Сталін (Джугашвілі), В'ячеслав Молотов (Скрябін), Лазар Каганович, Павло Постишев, Станіслав Косіор, Влас Чубар та Мендель Хатаєвич вчинили злочин геноциду, передбачений карним кодексом України. Але суд закрив кримінальну справу у зв’язку з їхньою смертю.
Рішенням суду підтверджені висновки слідчих СБУ про організацію вчинення в 1932-1933 роках на території УСРР керівництвом більшовицького тоталітарного режиму геноциду української національної групи, тобто штучного створення життєвих умов, розрахованих на її часткове фізичне знищення.
За оцінками СБУ, жертвами Голодомору 1932-33 років стали понад 10 мільйонів людей у 18 регіонах України. Кримінальну справу за фактом здійснення геноциду українського народу спецслужби порушили у травні минулого року.
28.01.2010 Християнська церква «Бгала вість» подає позов до Господарського суду міста Києва проти каналу «1+1».
За словами адвоката «Благої вісті» Руслана Акулова, позивними вимогами є спростування недостовірної інформації, надання ефірного часу для матеріалу-відповіді та відшкодування моральних збитків. Сума позову поки не розголошується. Також він зазначив, що документи буде подано до суду найближчим часом.
Предметом позову є сюжет проекту «ТСН. Варта» — «Організувати секту в Україні може кожен» (11 грудня 2009 рік). У зверненні, яке надійшло в редакцію ТК, «Блага вість» наголошує на тому, що в матеріалі каналу міститься низка, на думку організації, неправдивих тверджень. Зокрема вона звертає увагу на те, що сюжет починається з інтерв'ю з жінкою, яка в титрах позначена як «Надія, колишня парафіянка церкви „Блага вість“ у Дніпропетровську».
«Такої людини у нашій церкві ніколи не було, ми її ніколи не бачили. Там йшлося про „Благу вість“ у Дніпропетровську, але ми єдині офіційно зареєстровані й інших церков з такою ж назвою тут немає», — зазначив пан Іванов.
Окрім цього представники організації звертають увагу на те, що в сюжеті подані коментарі та відео, які не мають ніякого стосунку до протестантських церков: свічки пахощі, ікони.
Також, згідно із зверненням, в сюжеті немає жодного кадру із служінь «Благої вісті», жодної прямої мови представника цієї церкви або інших церков, згаданих в сюжеті, а твердження кореспондента щодо того, що керівництво церкви відмовилося виступити перед камерою не відповідає дійсності. «Ні до пастора, ні до інших керівників дніпропетровської „Благої вісті“ такої пропозиції від каналу „1+1“ не надходило», — стверджують представники церкви.
Тому Володимир Іванов вважає, що прихожани «Благої вісті» були ображені та принижені цією інформацією і відстоюватимуть своє право у суді.
Також організація звернулась з листами до генерального директора каналу Олександра Ткаченка, шеф-редактора ТСН Максима Шиленка, президента Віктора Ющенка та лідера Партії регіонів Віктора Януковича.
Нові елементи про судові позови до ЗМІ — 0
Судові позови від ЗМІ та журналістів — 0
Нові елементи про судові позови від ЗМІ та журналістів — 1
13.01.2010 Мер Сімферополя передумав судитися з кримськими ЗМІ
Київський районний суд Сімферополя залишив без розгляду позов міського голови Сімферополя Геннадія Бабенка до ряду кримських засобів масової інформації про захист честі і гідності, повідомляє «Е-Крым».
Згідно інформації видання, підставою для такого рішення стала заява самого Бабенка про те, щоб залишити його позов без розгляду. Причину свого рішення мер не пояснив і сам на судове засідання не з’явився.
Зі свого боку суд визнав можливим «задовольнити клопотання позивача про залишення його позовних вимог без розгляду».
Нагадаємо, в жовтні 2009 року Бабенко направив позов до суду з вимогою спростувати інформацію про те, що він нібито подарував голові Партії регіонів Віктору Януковичу на день народження ключки для гольфу вартістю 700 тис. доларів США. Відповідачами за позовом мера були лідер громадської організації «Громадський актив Криму» Віталій Лазуткін, який озвучив відповідну інформацію на мітингу в Сімферополі, а також ряд медіа.
Написав
18.02.2010 в 10:48
Тільки зареєстровані і авторизовані користувачі можуть залишати коментарі. Авторизуйтеся, будь ласка, або зарегистрируйтесь, якщо не зареєстровані.