Барометр журналістського життя → Листопад 2009

Порушень у порівнянні з неспокійним минулим місяцем майже удвічі менше. Попри це зафіксовано чотири інциденти, коли відносно журналістів була застосована фізична сила — йдеться зокрема про знімальні групи телеканалів СТБ і НТН. Головна подія листопада — нарешті завершена міжнародна фоноскопічна експертиза записів екс-охоронця колишнього Президента України Леоніда Кучми Миколи Мельниченка. Чи стануть вони доказами у суді і коли — залишається відкритим питанням.

Вбивства та зникнення журналістів – 0

Нові елементи по справах загиблих журналістів — 6

Георгій Гонгадзе

13.11.2009 Президент Віктор Ющенко обіцяє, що найближчим часом у Генеральну прокуратуру будуть запрошені високопоставлені чиновники, щоб надати свідчення у справі Гонгадзе.
Про це він заявив під час зустрічі з жителями міста Кременчука Полтавської області, яку він проводив як кандидат у президенти України.
Ющенко відзначив, що після арешту ключового підозрюваного в цій справі Олексія Пукача з’явилися нові свідчення, які дають підстави слідчим органам продовжувати розслідування.
Посилаючись на слова Генерального прокурора Олександра Медведька, Президент розповів, що Пукач відповідає на всі запити слідчих, співпрацює «відкрито і щиро».
«Найближчим часом у слідчі органи будуть запрошені, як їх можна назвати, основні свідки», — сказав Ющенко, додавши, що «скоро настане час притягнути до відповідальності тих небожителів».
Також глава держави висловив переконання, що найближчим часом у цій справі буде поставлена крапка. «Даю слово!» — заявив Президент.
Нагадаємо, колишній начальник Головного управління кримінального розшуку Департаменту зовнішнього спостереження МВС Пукач був затриманий 21 липня ц.р. в селі Молочки Чуднівського району Житомирської області.
Вбивство Г.Гонгадзе було здійснене осінню 2000 року. 15 березня 2008 року Апеляційний суд Києва визнав винними у вбивстві журналіста трьох колишніх співробітників Департаменту зовнішнього спостереження і кримінальної розвідки МВС України — Валерія Костенка, Миколу Протасова і Олександра Поповича, і призначив їм покарання у вигляді позбавлення свободи терміном від 12 до 13 років. Пукач, який також є звинуваченим у цій справі, знаходився в розшуку.17 вересня суд продовжив ще на два місяці термін перебування Пукача під вартою.

16.11.2009 Олексій Пукач, сказав слідству, що начебто знищити Георгія Гонгадзе йому доручив екс-голова МВС Юрій Кравченко після зустрічі з Володимиром Литвином.
За словами Пукача, завдання щодо знищення Гонгадзе перед ним поставив нині покійний Кравченко незабаром після того, як вийшов із кабінету Литвина, який у 2000 році був головою Адміністрації президента Леоніда Кучми.
Це і є головна прив'язка справи Гонгадзе до «небожителів», про яких згадував президент Віктор Ющенко із посиланням на свідчення Пукача.
Якщо це справді так – і Пукач потім на допитах у Генпрокуратурі не згадав нічого нового – то, як вважають юристи, Литвину і тим більше Кучмі не важко буде відбитися від обвинувачень.
На думку колишнього першого заступника генпрокурора, нині відомого адвоката Юрія Гайсинського, з цих свідчень виходить, що «Пукач не чув розмови Кравченка з Литвином».
«Її (розмову) міг би переказати Кравченко (але він мертвий), або Литвин – але той навряд чи раптом скаже, що нібито наказав міністру вбити Гонагдзе. Інакше довести гіпотетичну провину Литвина неможливо», — зазначив юрист.
Тієї ж думки дотримується відомий адвокат Віктор Петруненко.
«Хтось може припустити, що є зв'язок між зустріччю Кравченка з Литвиним і наказом Пукачу вбити журналіста. Але, висловлюючись юридичною мовою, це буде недостовірне припущення. Адже ніхто точно не знає, про що говорили Литвин і Кравченко, крім них самих. А Кравченко міг отримати вказівку вбити журналіста (якщо взагалі отримував таку) й до зустрічі з Литвином від іншого», — сказав він.
За словами Гайсинського, не допоможуть обвинуваченню і плівки Миколи Мельниченка, навіть якщо їх визнають автентичними.
«Так, Кучма лає на них журналіста, щось говорить щодо „віддати чеченцям“, але це – не вказівка убити. І якщо на допитах екс-президент буде стверджувати, що нічого поганого не мав на увазі, то закон зобов’язує слідство тлумачити те, що сталося, на користь підозрюваного», — сказав він.
Водночас, сам Мельниченко заявив, що в нього в запасі є ще раніше неопубліковані плівки з більш прямими доказами провини «небожителів».
«Ці плівки невідомі ні Кучмі, ні широкій громадськості. Я їх не публікую, щоб не дати можливість замовникам убивства підготувати собі алібі. Вони ще не проходили експертизу, але в потрібний момент пройдуть. Я в їхній справжності упевнений», — заявив Мельниченко виданню.

20.11.2009 Леся Гонгадзе дала згоду і збирається до Києва на огляд черепа, який за даними Генпрокуратури, може належати Георгію Гонгазе. Мати журналіста розраховує отримати фрагменти знахідки для приватної експертизи.
Леся Гонгадзе розповіла, що невдовзі відвідає Генпрокуратуру, де у присутності адвоката Андрія Федура та членів комісії огляне череп, знайдений там, де вказав Олексій Пукач.
«У мене є умова, я приїду подивитися, але при цьому я повинна взяти фрагмент для своєї приватної експертизи ДНК, результати якої я не розголошуватиму», — каже Леся Гонгадзе. Вона планує провести експертизу після президентських виборів в одній із приватних закордонних лабораторій, її вартість обійдеться у 800 євро.
Матеріал для дослідження: зуб малого Гії та фрагменти знайденого черепа, мати збирається перевозити сама. Водночас, вона не виключає, що Генпрокуратура може відмовити дати фрагменти, бо, як відзначає Леся Гонгадзе, немає правових підстав
Вона також розповіла, що слідчий у справі її сина, повідомив телефоном про виявлений у «таращанському черепі» металевий осколок. Мати запевнила, що жодного осколка в голові її сина ніколи не було. Були такі поранення в праву руку та коліно, але не в голову. За її словами, якщо віднайдений череп з осколком відповідає даним «таращанського тіла», про що заявляє прокуратура, то це доводить, що рештки скелету, які є у розпорядженні слідчих, не належать Георгію Гонгадзе.

24.11.2009 Генеральна прокуратура України отримала від фахівців-перекладачів переклад висновків фоноскопічної експертизи записів екс-охоронця колишнього Президента України Леоніда Кучми Миколи Мельниченка, які досліджувала група міжнародних експертів у Німеччині.
Водночас в Генпрокуратурі відмовились сказати, до яких саме висновків дійшли експерти, але зауважили, що наразі перекладені матеріали передані слідчим, які продовжують розслідування справи про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе.
У грудні 2008 року у Вашингтоні Мельниченко в присутності представників Генпрокуратури України передав європейським експертам записуючий пристрій і фрагменти записів, нібито зроблених ним у кабінеті Кучми, які можуть стосуватися кримінальної справи про вбивство журналіста Гонгадзе.
29 жовтня цього року екс-майор Державної служби охорони Мельниченко запевнив, що міжнародні експерти визнали автентичними фрагменти його записів (що стосуються кримінальної справи про вбивство журналіста Гонгадзе), нібито зроблених у кабінеті Кучми.

25.11.2009 Олександр Мороз заявляє, що ЦВК повинна відреагувати на інформацію ЗМІ про причетність спікера Володимира Литвина до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе.
«Якби в Україні була свобода слова, то журналісти вимагали б від влади відповіді на ці запитання. А влада намагалася б знайти організаторів і замовників злочину проти журналіста. Але влада відмовчується», — підкреслив кандидат.
Мороз повідомив, що Литвин не ходить на допити в Генпрокуратуру, тому що боїться, знає за собою провину.
«Нехай Литвин захистить своє чесне ім'я в суді. А не пише на бордах, що без нього не може обійтися країна», — порадив Мороз.
«Чому він не подасть позов проти газети — якщо вона написала неправду? Він обіцяв подати позов проти мене, про захист честі та гідності, але не зробив цього», — додав він.
Мороз вважає, що необхідно поставити крапку в розслідуванні справи Гонгадзе, сказати правду суспільству: «Довести справу Гонгадзе до кінця, назвати публічно імена замовників злочину для мене — справа честі».
27.11.2009 Спікер Володимир Литвин ухилився від відповіді, чи викликали його до Генпрокуратури у справі Георгія Гонгадзе.
«Це не та проблема, якою я переймаюся. Я не бачу абсолютно жодних підстав, щоб перейматися цією темою», — відповів Литвин на прес-конференції в Сімферополі на питання, чи запрошували його до ГПУ і якою буде реакція.
Побиття, напади, залякування — 4

02.11.2009 За редактором газети «Скандальний Житомир» Олексієм Василевичем стежили та погрожували телефоном ще до інциденту з побиттям, що стався 28 жовтня.
«Після 15 жовтня мені стали погрожувати телефоном, казали, якщо я не припиню писати про „дерибан“, мене вб’ють. За мною встановили стеження, невідомо — хто. В кінці вересня — на початку жовтня виходили матеріали в „Скандальному Житомирі“, „Журналі Житомиру“, „Житомір-інфо“. Я подав офіційного листа до СБУ та УМВС. Через 4 дні стеження припинили».
Раніше ЗМІ повідомляли, що депутат Олег Черпицький побив Олексія Василевича. На думку Василевича, побиття пов’язане з його матеріалами про рішення районної адміністрації від 9 вересня «роздати» 205 тисяч гектарів землі в області своїм людям, як сказав журналіст. «Бютівці передали 205 тисяч гектарів землі організаціям та підприємствам, які не пройшли регістрації. За ними стоять родичі БЮТівців. Я почав писати про це».
Василевич зазначає, що подавав листа до СБУ та генпрокуратури з проханням перевірити законність рішення облради.

06.11.2009 Під час зйомки сюжету побили журналістку телеканалу ICTV Тетяну Кругову. Це сталося під час підготовки програми «Країна має знати».
Журналістка намагалася взяти коментар у протилежної сторони до героїв програми. Їм це не сподобалося і вони побили журналістку.
Т. Круглова зняла побої та звернулася до правоохоронців з заявою про побиття та перешкоджання її професійній діяльності.

12.11.2009 На оператора маріупольського кореспондентського пункту телеканалу НТН Миколу Рябченка напав міліціонер.
«Нас запросили на захід: в Приморському районі представники виконавчої служби у супроводі правоохоронців та „Маріупольгазу“ повинні були привести до дії виконання рішення суду — у примусовому порядку відімкнути від газу боржника, — розповідає пан Рябченко. — В той момент, коли авто „Міськгазу“ зупинилося, я почав знімати, як виходять газівники. Мені ж потрібна „картинка“. І раптом до мене підходить лейтенант міліції зі словами: „Приберіть камеру. Тут заборонено знімати! Я не хочу, щоб мене знімали“».
За словами оператора, після цього міліціонер заламав йому руку і відірвав мікрофон від камери. У відповідь він вилаяв представника правоохоронних органів. На крики збіглися інші журналісти.
Пан Рябченко каже, що міліціонер погрожував знайти свідків, щоб заарештувати його на 15 діб. На місце події прибуло керівництво міліції. «Мене з 15.00 до 21.00 тримали у райвідділі, вмовляли не давати матеріал в ефір: мовляв, лейтенант молодий, недосвідчений. А після цього порвали при мені всі протоколи», — розповів оператор.
Пізніше пан Рябченко розповів виданню, що міліція компенсувала йому збитки і він вважає, що конфлікт вичерпано.

09.11.2009 Редактора газети «Сільське життя» Валерія Івановського побив голова Житомирської районної ради Сергій Крутій. Івановський зазначив, що інцидент стався, коли він разом зі співробітниками редакції прийшов до голови райради, щоб врегулювати питання виконання фінансових обов’язків перед виданням, оскільки райрада є його співзасновником.
«У ході розмови, яка перейшла на підвищені оберти, посадовець брутально крикнув мені: „Вийди геть з кабінету!“, а після відмови вискочив з-за столу, підбіг та почав випихати з кабінету. Коли це не вдалося зробити, вдарив рукою в нижню частину грудної клітки та живіт», — стверджує Івановський, додавши при цьому, що подальшу агресію з боку посадовця вдалося припинити після втручання у конфлікт інших осіб, які були присутні в кабінеті.
За словами редактора, завдані посадовцем тілесні ушкодження засвідчені судово-медичною експертизою, справу з приводу побиття веде Богунський райвідділ міліції, а щодо перевищення владних повноважень із застосуванням сили — Богунська райпрокуратура м. Житомира.
У той же час Івановський зазначив, що з огляду на те, що «житомирська влада мовчить з приводу цього і робить все, щоб покрити посадовця… вкрай необхідно, щоб дану справу взяли під особистий контроль генеральний прокурор та міністр внутрішніх справ України».

Нові елементи про побиття напади та залякування — 2

04.11.2009 Міжнародна федерація журналістів (IFJ) засудила напад міліції на донецького кореспондента та члена Всеукраїнської професійної спілки «Незалежна медіа-профспілка України» (НМПУ).
«Цей обурливий напад на члена спілки спровоковано, як видно, ні чим іншим, як демонстрацією посвідчення журналіста. — сказав генеральний Секретар IFJ Айдан Уайт. — Влада має провести негайне розслідування цих подій і залучити винних до відповідальності».
Представники IFJ заявляють, що повністю підтримують Незалежну медіа-профспілку України, яка висловила протест проти насильства і відсутності підзвітності у міліції, яка дозволяє залишати такі напади безкарними.
«Саме ця культура насильства разом з безкарністю створила умови, в яких українські офіцери були готові виконувати накази у випадку з вбивством Георгія Гонгадзе. — наголосив президент Європейської федерації журналістів, регіональної групи МФЖ сказав Арне Кеніг. — Українська влада має подати чіткий сигнал, що не миритиметься з такою поведінкою та покарає винних».
24 жовтня пан Касьянов організовував благодійну акцію доставки фруктів для дитячого будинку. За його відсутності вантажівку з продуктами почали розкрадати невідомі. Коли пан Касьянов прибув на місце інциденту, особи назвалися представниками правоохоронних органів та повідомили, що конфіскують вантаж через несанкціоновану торгівлю. Журналіст пред'явив міліціонерам посвідчення та накладну на товар. Однак ті його побили та заарештували.

13.11.2009 Печерський суд міста Києва не задовольнив скаргу журналістки СТБ Ольги Червакової на постанову прокуратури Печерського району міста Києва щодо відмови у порушенні кримінальної справи щодо народного депутата України Олександра Ткаченка.
Червакова зазначила, що аргументи її адвоката стосувалися двох пунктів. Перший — це те, що слідчий опитав не всіх причетних до справи свідків. Цей пункт одразу ж було спростовано суддею. Другий пункт стосувався складу злочину за 171 статтею кримінального кодексу України «Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів», що мав місце у діях пана Ткаченка.
«Щодо цього пункту ми не почули жодних спростувань ані з боку представника прокуратури, який був присутній на засіданні суду, ані з боку судді. В постанові суду йдеться лише про те, що всі причетні до справи особи були допитані і жодного слова про те, чи є склад злочину в діях Ткаченка», — коментує пані Червакова.
Також вона розповіла, що з постанови Печерського суду їй стало відомо, що народний депутат Ткаченко навіть не спромігся з`явитися до прокуратури для надання свідчень. Пані Червакова підкреслила, що матеріали слідства базувалися на газетних публікаціях. У постанові суду зазначено: «Слідчий намагався зв`язатися з народним депутатом України Ткаченком О.М. і мав з ним особисту розмову по телефону, а також отримав газету, в якій депутат висловив свою думку щодо подій, які відбулися в кулуарах Верховної Ради».
Коментуючи рішення суду, Ольга Червакова резюмувала: «Від Печерського суду, відомого своїми екзотичними рішеннями, ми нічого іншого і не очікували. Зараз мій адвокат Сергій Нагорянський готує апеляцію до суду міста Києва».
Нагадаємо, 1 вересня на мікрофон журналістки СТБ Ольги Червакової напав комуніст Олександр Ткаченко. Інцидент трапився у приміщенні Верховної Ради, коли пані Червакова намагалася взяти в пана Ткаченка коментар.

Перешкоджання виконувати професійні обов’язки, цензура — 2

13.11.2009 Чотири одеські ТРК «Нова хвиля», «52 канал», «Град», «АРТ» та підприємство «Одеський міський телерадіоцентр», яке здійснює технічне забезпечення трансляції програм цих телерадіоканалів у власному апаратно-студійному комплексі, заявляють про перешкоджання професійній діяльності журналістів та переслідування за критику.
Вони звинувачують у цьому Одеську міську раду та обласне управління комунальної власності, у якого «Одеський міський телецентр» орендує нежитлові приміщення 4-го та 5-го поверхів адміністративної будівлі. Одеська міська рада 29 жовтня 2009 року прийняла рішення про капітальний ремонт цієї адміністративної будівлі (по вул. Артилерійська, 1), через що «Одеський міський телецентр» та чотири телеканали повинні у короткий термін до 15 листопада звільнити орендовані приміщення.
«Капітальний ремонт або реконструкція адміністративної будівлі призведе до повного зупинення нашої діяльності на невизначений термін. Просимо вжити відповідних заходів, наданих нам законом, щоб захистити наші права та майно від злочинних посягань», — пишуть керівники телеканалів та ОМТЦ у своїй заяві до голови Одеської обласної державної адміністрації, прокурора області та начальника ГУ УМВС України в Одеські області, Незалежної асоціації телерадіомовників. Вони вважають, що наміри провести такі роботи є лише приводом для того, щоб припинити діяльність ЗМІ. Що в свою чергу призведе до обмеження права громадян на інформацію, гарантованого ст. 34 Конституції України.
Журналісти та інші працівники цих телеканалів звернулися по допомогу до своїх колег з інших телеканалів, а також громадських організації.

18.11.2009 Незалежна медіапрофспілка України звернулася до Генеральної прокуратури із заявою про вчинення головним редактором телеканалу СТБ Олексієм Мустафіним дій, у яких можна вбачати ознаки злочину, зокрема, цензури.
З публікацій «Сюжет про плагіат Януковича не пустили в ефір: темники повертаються?» та «Змова мовчання навколо бомжацького конфузу Ющенка. Цензура повертається?» в інтернет-виданні «Українська правда» НМПУ дізналася, що Олексій Мустафін прийняв особисто рішення про заборону випуску інформаційних сюжетів про плагіат в агітаційній пісні Віктора Януковича та про те, як Ющенко назвав Тимошенко «бомжем», не пояснивши журналістам та працівникам телевізійного каналу своїх рішень.
Як відомо профспілці, в обох випадках журналіст їхав на зйомки, очевидно, зі згоди головного редактора, яким є Олексій Мустафін, відтак, виконував редакційне завдання. Невихід матеріалів в ефір постфактум без зрозумілих пояснень в НМПУ вважають цензурою, яка заборонена ст.15 Конституцією України.
Якщо перевіркою прокуратури буде встановлено, що такі ганебні факти дійсно мали місце, необхідно кваліфікувати вчинки Олексія Мустафіна, як такі, що всупереч інтересам служби заподіяли істотної шкоди державним та громадським інтересам.
НМПУ, просить провести перевірку вищевказаних фактів, а в разі їх підтвердження порушити кримінальну справу за фактом вчинення й притягнути службових осіб, винних в порушенні чинного законодавства, до кримінальної та іншої передбаченої законодавством відповідальності.
«За законом ми маємо право звертатися до ГПУ, якщо вважаємо, що порушено закон та вчинено злочин. Стояти на сторожі професії — одна з місій профспілки. На жаль, самі журналісти не мають звички звертатися до правоохоронних органів. Можливо, не вистачає „відчуття ліктя“ колег. НМПУ готова підставити плече і розглянути заяви про вступ від журналістів заборонених сюжетів, якщо такі, звісно, будуть. За законом Генпрокуратура не має права ігнорувати нашу заяву. Врешті-решт, змушена буде провести розслідування і перевірити факти, до чого ми і закликаємо. Вирішили звернутися до ГПУ, тому що користі від такої заяви, ніж просто від публічної відозви до широких мас та колег буде набагато більше», — пояснив ініціативу звернення до Генпрокуратури голова комітету НМПУ Роман Скрипін.
Заступник голови правління СТБ з інформаційного мовлення Олексій Мустафін не сприйняв серйозно звернення профспілки. «Вони можуть хоч до Ліги сексуальних реформ звертатися, як радив один літературний персонаж. Врешті-решт, у нас поки відносно вільна країна. Але хотів би одразу зазначити, що не наймався ані до профспілки, ані до Секретаріату Президента розповсюджувати хамство однієї посадової особи щодо іншої. І телеканал СТБ, наскільки мені відомо, не зобов'язаний тиражувати будь-які висловлювання політиків і витрачати час на обговорення їхньої доречності», — вважає він.
Водночас пан Мустафін вбачає два негативні наслідки звернення НМПУ: «Коли профспілці відмовлять у задоволенні її скарги, це створить прецедент: і без того доволі безплідна, як на мою думку, організація засвідчить неспроможність впливати на процеси у медіа-середовищі. Другий прецедент профспілка створює для політиків. Якщо НМПУ оскаржує дії головного редактора, вона дає політичним силам привід використовувати подібні скарги для справжнього втручання в політику ЗМІ. Обґрунтовувати свої закиди політики можуть тим, що, мовляв, „я давав інтерв'ю журналісту СТБ, а головний редактор не розмістив його в ефірі, або не дав той його фрагмент, який мені найбільше подобався“. Чи сприятиме це утвердженню свободи слова? Гадаю, запитання риторичне».
Нагадаємо, Олексій Мустафін в ЗМІ вже пояснював, що СТБ не висвітлюватиме під час цієї виборчої кампанії певні теми. «Це теми, які стосуються певних закидів щодо кандидатів, підозр. Особливо, коли ці підозри не є остаточно доведеними або не стосуються значущих для суспільства речей», — уточнив тоді він.

Нові елементи про перешкоджання виконувати професійні обов’язки -2

16.11.2009 Одеські телеканали «Град» і «Арт 24» припинили трансляцію через неполадки на електричній підстанції «Одеського міського телерадіоцентру».
В будівлі де розташовується Одеський міський телерадиоцентр (ОГРЦ), на базі якого транслюються телерадіокомпанії, відключили світло, а співробітників ТРК не пустили на робочі місця.
«Нам просто відключили світло, сказавши, що на лінії сталася аврія. В середині 90-х років, ми, щоб уникнути виникнення подібних ситуацій, проклали резервний кабель, і з середини 90-х років і до 16 листопада 2009 року припинення подачі електрики одночасно по основному і резервному кабелю не було ніразу. Тому ми відразу вирішили, що це – продовження історії з виселенням, — говорить представник Одеського міського радіоцентру Анатолій Балінов.Пізніше близько 7 ранку світло включили на перших трьох поверхах, де знаходиться муніципальна структура, при цьому приміщення ОРЦ як і раніше знеструмлені. Більш того – сьогодні наших людей не пустили на робочі місця. Вони зараз перебувають під будівлею.»
Незалежна Асоціація телерадіоМовників розцінює дії Одеської міської ради як спробу вчинення грубого тиску на мовників під час виборів та звертається до всіх уповноважених державних органів та неурядових організацій з проханням вжити заходів для захисту телерадіоорганізацій від свавілля.

24.11.2009 Прокурор Одеси порушив кримінальну справу стосовно посадовців Представництва з управління комунальною власністю Одеської міськради за фактом умисного невиконання ними постанови Одеського окружного адміністративного суду.
Агентство нагадує, що ця постанова суду, яку було прийнято 3 листопада 2009 року, забороняла чиновникам міськради здійснювати будь-які дії відносно господарюючих суб`єктів — ТРК «АРТ», «Град», «Нова хвиля» і «52 канал».
Справу прокуратура порушила за ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України (умисне невиконання посадовцем рішення суду, яке набуло чинності, або перешкоджання його виконанню). Ця стаття передбачає у вигляді покарання штраф у розмірі від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати ряд посад у цей же період.

Економічний, політичний, непрямий тиск — 2

03.11.2009 Працівники Комунального підприємства «Державна студія Калуське міське телебачення» звернулися з колективною заявою до перших осіб держави, правоохоронців та громадських організацій з проханням вплинути на критичну ситуацію, яка склалася із заборгованістю по перерахуванню дотацій з міського бюжєету Калуському міському телебаченню.
В заяві йдеться, що починаючи з 2008-го року за особистим рішенням мера Калуша Ігора Насалика з міського бюджету не виплачуються дотації, передбачені на технічне забезпечення та зарплати працівників місцевого телебачення.
На запитання за які засоби існували телевізійники увесь рік, директор КМТ Віталій Крохта відповів:« Як окрема господарська одиниця ми можемо заробляти на себе, але оскільки у нас лише три години ефіру,то відповідно коштів вистачало на виплату мізерної частини зарплатні та оплату комунальних послуг».
На думку підписантів заяви, мера не влаштовує особа директора комунального телебачення, — і саме ця обставина є причиною недофінансування. На сьогоднішній день загальна сума заборгованості складає майже 400 тисяч гривень.
Калуські телевізійники зазначають, що їхні звернення ігнорує прокуратура області. Господарський суд Івано-Франківської області та Львівський апеляційний господарський суди стали на бік телевізійників і зобов'язали міськвиконком сплатити заборговану дотацію в сумі 120 000 грн., але це рішення наразі не виконано.
« Була постанова апеляційного суду про залишення без змін рішення господарського Івано-Франківського суду, але справа із Львівського апеляційного господарського суду не повернулася дотепер, оскільки голова Львівського суду видав розпорядження про неповернення справ на місця, з причин нефінансування даної судової системи.Ми постанову маємо на руках, але Франківський суд не міг зробити господарського виконавчого листа.Сьогодні у Києві розглядається касаційна скарга у Вищому господарському суді, яку направив Калуський місьвиконком» — прокоментував ІМІ про ситуацію з судами директор КМТ Віталій Крохта.
Працівники Калуського міського телебачення вважають, що в їх випадку має місце перешкоджання у законній професійній діяльності журналістів і закликають центральну владу втрутитися і відновити законність.
Комунальне підприємство Державна студія «Калуське міське телебачення є комунальним засобом масової інформації, власником і засновником якого є Калуська міська рада Івано-Франківської області, зареєстроване в 1992 році.

03.11.2009 Не вийшов номер газети „Экономические известия“, колектив газети оголосив страйк через заборгованість із заробітної плати.
Головний редактор „Экономических известий“ Олександр Бердинських відмовився коментувати причини невиходу номеру. Також він сказав, що не знає, коли відновиться вихід видання.
Однак власні джерела в редакції повідомили, що вихід номеру зірвано через страйк: у такий спосіб колектив вимагає виплатити заборгованість із заробітної плати. З редакцією не повністю розрахувалися за серпень і навіть не починали виплачувати зарплату за вересень і жовтень. Страйк, за інформацією джерел, підтримує весь колектив, у тому числі й редактура.
Як зазначили джерела, перед зривом номеру колектив звертався з листом до інвесторів, зокрема до віце-президента Індустріальної групи Олександра Пилипенка, з вимогою розрахуватися з боргами, однак реакції не було. Раніше колектив часто змушений був звертатися до пана Пилипенка з листами, але до страйків не доходило, оскільки зарплату виплачували.
Олександр Пилипенко відповів, що не знає, чому не вийшла газета. „Зараз буду з'ясовувати“, — додав він, попросивши перетелефонувати за дві години.

Нові елементи економічного, політичного та непрямого тиску -0

Судові позови до ЗМІ та журналістів — 1

17.11.2009 В Печерському районному суді Києва йде судове засідання за позовом заступника генерального прокурора Віктора Кудрявцева до видавничого будинку „Ормос“ (видання Дзеркало тижня) і ТОВ „Вечірні вісті“.
Заступник генпрокурора вимагає захисту честі, гідності і ділової репутації, а також спростування недостовірної інформації. Йдеться про статті, в яких ім’я Кудрявцева згадувалося серед власників пансіонату „Прибережний“, що в Масандрі на території Криму.
Виконавчий директор „Інституту масової інформації“ Вікторія Сюмар вважає, що „кожен чиновник високого рангу повинен розуміти, що він публічна фігура, і у будь-якому випадку його діяльність особливо важлива і знаходиться під великою увагою журналістів“.
»Тому захист честі і достоїнства таким чином не працює. Не можна забувати, що ЗМІ у вільному суспільстві має повне право на оцінку діяльності чиновника, на свої характеристики, які вони можуть давати людям, що знаходяться при владі. У свою чергу влада — це та структура, яка не має принципів презумпції невинності, але українська влада цього ще не розуміє. Вона повинна щодня доводити, що невинна і робить свою роботу якісно. Це нормально для демократичного суспільства. В Україні чиновники вважають, що їх повинні любити, хвалити, тому журналісти мало не через суд зобов’язані доводити, що держдіячі роблять щось не так. Це головна проблема, яка є в свідомості наших чиновників«, — сказала вона журналістам.
»Те, що так намагаються вплинути на ЗМІ, щоб ті трохи менше звертали уваги і висвітлювали в ЗМІ роботу чиновників — це все хвороби зростання, і ця проблема характерна для української влади. Але вони не розуміють, що таким шляхом можуть добитися протилежного ефекту, а саме — ще більшої уваги до своїх дій. Не можна сказати, що такі позови до суду це безпосередня цензура, це більше схоже на опосередкований тиск«, — додає Сюмар.
Представником інтересів заступника генпрокурора в суді виступить — Ольга Жуковська, член Вищої ради юстиції.

Нові елементи про судові позови від ЗМІ та журналістів — 1

09.11.2009 Судді затягують розгляд справи „Газета Ратуша проти Садового“.
Епопея судового протистояння у справі „Газета Ратуша проти мера Львова Андрія Садового“ затягується. Під час сьогоднішнього судового засідання у Львівському апеляційному суді головуючий суддівської колегії Петричка П.Ф. взяв самовідвід.
Він послався на пропозицію до Вищої Ради юстиції від члена Вищої Ради юстиції Бондика Валерія Анатолійовича про прийняття подання щодо звільнення з посади суддів апеляційного суду Львівської області Петричка П.Ф., Цяцяка Р.П. та Гончарук Л.Я. Пан Петричка розцінив згадане подання „як тиск на суд“, а відтак неможливість продовжувати розгляд даної справи. Судова колегія прийняла самовідвід судді.
»У судовому процесі суддею Петричкою був взятий самовідвід, це, звичайно, право судді. Однак, взявши самовідвід, він по суті не визнає своїх неправомірних дій, що я вважаю неповагою до суду та до судової системи й це кидає тінь на весь корпус суддівської влади«, – зазначив представник Газети „Ратуша“ у суді Віктор Чарномський.
За його словами, судді апеляційного суду, коли приймали ухвалу про поновлення терміну оскарження міським головою рішення суду першої інстанції, грубо порушили чинне законодавство.
»Вони абсолютно безпідставно поновили термін. Якщо прочитати роздруківку аудіо запису судового процесу, то можна побачити, що представник мера міста Ірина Вовк вказала, ніби причиною пропуску терміну оскарження рішення суду до апеляційного суду є те, що вона не дочитала книжку під назвою Цивільно-процесуальний кодекс України. І суд під головуванням судді Петрички погодився з цим твердженням і зважив, що це є суттєвою підставою для поновлення терміну«, – розповів В.Чарномський.
Він додав, що впродовж дев’яти місяців юридичний відділ міської ради не знав, як оскаржити рішення суду першої інстанції, за яким міського голову було зобов’язано принести вибачення за наклеп.
»У суді першої інстанції справа слухалася понад рік і п’ять разів суддя переносив розгляд під різними підставами, оскільки на суд не з’являвся ні міський голова, ані його представники. Коли ж на шостий раз не було куди далі переносити, позов газети «Ратуша» було задоволено. Потім міська рада 9 місяців не могла знайти юридичного механізму оскаржити це рішення. А тоді, посилаючись на не прочитання цивільно-процесуального кодексу, судді поновлюють розгляд апеляційного оскарження« – резюмував В.Чарномський.
Нагадаємо, колектив газети „Ратуша“ подав до суду на міського голову Львова Андрія Садового за образу честі та гідності. У 2007-му році пан Садовий зазначив про „Ратушу“, якій не давав грошей на фінансування: „Гроші вони отримують вчасно і системно, правда, в конвертах! Це вже робота для правоохоронних органів“.
За матеріалами „Інститута масової інформації“

Написав

admin,

07.12.2009 в 13:22