Блог им. Hanna → Чи завжди засуджені міліціянти дійсно винні, чи їх просто ЗДАЮТЬ?..

Оперативника засудили до семи років, а він каще, що не винуватий

…Липень 2007-го. Охтиркою ширяться чутки, ніби у відділку чи-то застрелено чоловіка, чи-то бідолашний застрелився сам. До міліціянтів люди переважно ставляться упереджено, із засторогою. У засобах масової інформації періодично з’являються сюжети про міліцейський «бєспрєдєл». Тому не дивно, що й того разу охтирчани у себе на кухнях схилялися у бік версії про винність органів. Навіть деякі місцеві ЗМІ закидали безапеляційне звинувачення працівникові карного розшуку, в кабінеті якого і сталося смертельне вогнепальне поранення людини.

За фактом інциденту було призначене службове розслідування, яке підтвердило версію про самогубство: загиблий наклав на себе руки. А з часом з’явилася кримінальна справа, за якою оперуповноваженому відділення кримінального розшуку, капітану міліції прокуратура Сумської області висунула обвинувачення за частиною 3 статті 365 Кримінального кодексу України – перевищення влади та службових повноважень, що супроводжувалося насильством, застосуванням зброї та спричинило тяжкі наслідки – смерть. Санкція статті – позбавлення волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Резонансна справа розглядалася довго: прокуратура наполягала, феміда вагалася – підсудний провів у СІЗО майже два роки. Весь цей час він заперечував свою вину у загибелі людини, а його рідні та друзі сподівалися на справедливе, неупереджене рішення.
Версія слідчих, підтримувана у суді державним виглядала наступним чином. 26.07.07, близько 3-ї години, у службовому кабінеті, оперуповноважений П., примушуючи зізнатися у вчиненні злочинів гомадянина Т., приклав йому пістолет до скроні. Останній намагався відвести зброю, при цьому оперативник випадково натиснув на спусковий гачок. Стався постріл. Громадянин Т. був доставлений в Охтирську ЦРЛ, де близько 4 години помер.
Розповідає захисник міліціянта:
— Обвинувачений протягом слідства і в суді доводив, що загиблий сам попросив його про зустріч. Жодного примусу з його боку не було. Під час бесіди Т. розказував про своє життя, що в нього настала «чорна смуга» — розлучення, крадіжка, — настрій мав пригнічений. Оперативник порадив йому написати явку з повинною, запропонував сісти до столу. А коли нахилився, аби подати співрозмовнику ручку, несподівано відчув сильний поштовх, від якого впав на підлогу. Тоді затриманий і відірвав кобуру з пістолетом від його паска. У своїх показах мій підзахисний свідчив, що намагався умовити чоловіка повернути зброю, але марно. Пролунав постріл… Він надавав допомогу пораненому, підняв з підлоги пістолета…До речі, висновок трасологічної експертизи фіксує на кобурі пошкодження носильних петель, але дактилоскопічна експертиза кобури призначена не була, — продовжує захисник. — З кобурою проводили інші слідчі дії, як наслідок, можливі прямі докази було знищено.
На думку захисту, винуватість міліціянта у інкримінованому злочині досудовим слідством доведена не була, обвинувальний висновок грунтувався лише на припущеннях слідчого, які не знайшли підтвердження у матеріалах справи, не були перевірені обставини, що могли його виправдовувати, водночас доказова база зібрана з кричущими порушеннями норм процесуального права. Захист звертав увагу на неповноту слідчих дій і сподівався, що справу буде направлено на додаткове розслідуваня.
За словами захисника, сумнівними видаються і покази неналежних свідків.
— Адже допитували осіб, які не були присутні під час події, а деякі з них, навіть, собисто не знайомі з підсудним. Ці люди просто не задоволені роботою органів внутрішніх справ, а тому вважають, що працівники міліції здатні бити, залякувати і доводити до самогубства. Як-от «очевидцем не був, а знаю про подію зі слів жителів міста». Але ж припущення і оціночні судження – це не доказ.
«Досвідчений працівник», «кращий опер», «прекрасний опер, кращих не зустрічав, людина на своєму місці», — такої думки колеги про засудженого оперативника.
Суд тривав з 7 травня 2008 року по 30 червня 2009-го. Шальки терезів Феміда схилила у бік обвинувачення, суд прийшов до висновку — підсудний сам дістав пістолет з кобури. Прокурор просив 9 років, суд обрав – 7. Цей вердикт сторона засудженого оскаржує в апеляційному провадженні.

Написав

Hanna,

27.08.2009 в 10:24