Ця стаття не може бути аналітичною, бо для аналітики потрібні аналітичні дані. Я не маю можливості їх зібрати власноруч, а державному статистичному органу довіряю слабо. Один факт із роботи цього кібер-стату може привести до зависання файлів. Наприклад у певному районі, який не називаю з причин гуманного відношення до інформації, вже років 15 не існує провідного радіомовлення, а районний відділ статистики сумлінно звітує досі по своїм, тільки їм відомим «безпровідниковим» каналам, про кількість мікрофонів, громадських гучномовців, кількість робітників редакції та рубрик радіопередач провідникового радіо… Про кількість надоєного молока в неіснуючих колгоспах заткнемося до пори, коли знову хтось, керуючись такою статистикою, буде обіцяти ріст валового молокопродукту на душу.

Ця стаття скоріше проблемна. Як то кажуть — дискусійна. Висуває логічні припущення на основі певних спостережень. Якщо думка статті дійде до мозку можновладця, вірніше, якщо мозок можновладця буде налаштований на прийом сигналу незалежно чи провідним, чи безпровідним методом, і почує роздуми «вопіющого» в степовій зоні України, то можливо стаття стане пророцькою.

Мову поведу про виплати за народження дітей. Демографічна ситуація в Україні на період помаранчової голубіні була складна. Комуністи України від генерально секретарного їх члена до самого кочегарного забезпокоїлись першими про 50 мільйонів населення, яке згубилося на 46, 45, 44… І першими кинулися народжувати, знову ж таки, починаючи від генерально секретарного, чим зворушили все суспільство.

Законотворча влада, яка на той час перебігала із рук в руки, чи то із кнопки до кнопки, десь між щитовою і сесійним залом, як ми привикли розуміти — в колуарах, прийшла до висновку, що таку демографічну катастрофу треба зупинити. І ось зявилися законодавчі акти, що стимулюють відродження загубленої маси населення, шляхом виплати для народження дітей певних коштів.

Чого доброго! З одного боку це так ефектно — заплати гроші і нація за таке воздасть на виборах. Так воно і трапилось — на вибори йшли пенсіонери і малозабезпечені, а у виборчих комісіях працювали вчителі і медики… А це серйозна частина суспільства! Та ніхто так і не думав про майбутнє, яке вже зараз настає із тих стимуляторів, що були закладені коштами у народження дітей.

Правда, що виплата відбувається не за процес воз'єднання статевих клітин, вона має гуманну моральну платформу у вигляді допомоги і піклування про дитину, яку пересічні громадяни нарікли «дєтські». Держава справно платить «детські», визначила пільги багатодітним.

І чесно кажучи, населення дійсно збільшилося, це можна зафіксувати і без статистики, коли в період виплат зайти до установ ощадного банку. В довгих чергах стоять батьки, аби завчасно і неодмінно отримати державну підтримку — доволі солідну суму, від якої дитина може дійсно розвинути приховані в ній екстра-кібер-сенсорні можливості. Роздивляючись чорні шиї цих батьків, можна подумати, що за тим піклуванням про дітей вони світла білого не бачуть і милом шию вимити їм ніколи.

Розмножилися. Я не можу сказати точно, але десь не менше 70% батьків, які народили дітей «інди-ко» вже ніде не працюють, навіть не шукають роботу, навіть коли вона є — відмовляються. У них тепер одна робота — клепати дітей. Це вже своєрідний бізнес. Для чорношийого націонал-патріота, який відроджує українську націю, можна так розрахувати народження потомства у такті 3-х років, що на горілку і цигарки з головою безперебійно місяць у місяць хватає.

Та проблема, яку я хочу довести до розуму можновладця, не в чорношиїх батьках. Ці марнотрати великої шкоди не принесуть, як і користі. Проблема в самих дітях. Якраз зараз підходить перша хвиля дітей, які з малечку не привчені до праці, не уміють, не знають, не хочуть, у яких прищеплено утримання свого існування просто манною з небес. І це не діти олігархів, які будуть трусити кишені своїх батьків. Це діти, які будуть викинуті у світ божий без статків, але привчені отримувати їжу задарма.

Уявити страшно, яку породили націю… Років через два-три збільшаться угрупування таких безпритульченків, які уміють жити за рахунок держави, і абсолютно не уміють створювати свої блага своєю працею. І це ціле покоління, яке не виправити до самої могили, як горбатого.

За газові негаразди знайти винуватця можна. Хто буде відповідати за нову націю? Статистика таких викладок для аналізу не подасть.

Власти Днепропетровщины намерены закрыть два интерната в с. Котовка Магдалиновского района и пгт. Перещепино Новомосковского района, воспитанников этих учреждений расформировать в другие интернаты области, а на свободном месте открыть современные учебно-воспитательные комплексы. Общественники протестуют и требуют создать областную комиссию для пересмотра данного решения.

Об этом сегодня, 29 ноября, шла речь на пресс-конференции в ИА «Время», участниками которой были председатель общественной организации «Приумножим славу Приднепровья» Виктор Березка и председатель правозащитной организации «Допоможемо дітям» Николай Кожушко.

По мнению представителей правозащитных организаций, в Днепропетровский областной совет были переданы непроверенные сведенья о наполненности школ-интернатов в с. Котовка и пгт. Перещепино Днепропетровской области, на основании которых было принято решение о перепрофилировании этих сиротских учреждений в детские сады и школы.

По версии властей, новые учебные заведения позволят обеспечить дошкольным образованием более 300 детей этих районов, а по версии общественных организаций, закрытие существующих интернатов нанесет моральный ущерб их воспитанникам, оставит без работы педколлектив и создаст проблемы с дополнительным финансированием.

«Интернат в с. Котовка расчитан на 170 детей, сегодня в нем учится 155 детей, — заполняемость интерната 92%. Этот интернат для 2,5 тыс местных жителей является практически центром культурной и образовательной жизни всего села», — рассказал Березка.

По его словам, общественники поддерживают стремление власти обеспечить детей учебными заведениями, но считают необоснованным закрывать интернаты для сирот. «Острой проблемы в потребности новго дестского сада в селе нет. В Котовке существует детский сад, который на сегодняшний день не заполнен. Рождаемость детей в селе низкая. В этом году в селе родилось только 7 детей» — отметил Березка. Также он добавил, что школа-интернат расположена на окраинне села, возить детей в детский сад будет неудобно, «люди просто не наездятся», подчеркнул он.

«На базе Котовского интерната, кроме детсада, хотят создать музыкальную школу. Где власти найдут музыкальных педагогов, если всего с педколлективе интерната есть два педагога с музыкальным образованием, а остальные специализируются на работе с детьми с умственными отклонениями?» — сообщил Березка. Таким образом, в село нужно будет привозить педагогов, обеспечивать их жильем и прочим.

Власти обещают трудоустроить всех работников Котовского интерната, но общественники утверждают, что это невозможно. Сорок четыре педагога узкого профиля просто не смогут найти работу в этом селе. Для того чтобы трудоустроиться, им также нужно будет переезжать, отмечают Кожушко и Березка.

«Принимая решение о закрытии сиротских учреждений, власти не обсудили с их коллективами этот вопрос, не поинтересовались у детей-воспитанников, хотят ли они в другой интернат, т.е. были нарушены права ребенка» — отметил Николай Кожушко.

Он также сообщил, что к областным структурам власти от имени организаций «Допоможемо дітям» и «Приумножим славу Приднепровья» было напрвлено обращение по поводу создания комиссии по пересмотру решения о закрытии школ-интернатов.

Общественники выступают за создание областной комиссии в составе председателей представленных в областном совете депутатских фракций, представителей управления образования и науки, служб по делам детей, общественных организаций, руководителей школ-интернатов и их воспитанников с целью принятия объективного решения о дальнейшей судьбе вышеупомянутых сиротских учреждений.

ИА «Время»

( Читати далі )

Открытое письмо писателю Закарпатья Андрею Ильичу Дурунде

Прочитав вашу статью в интернете за 03.02.11. под названием «УСЕ, ЩО ЗАЛИШАЄТЬСЯ ПІСЛЯ НАС, — ЦЕ НАШІ ДІЛА», не могу остаться равнодушной, не могу не ответить.

Очень вы красиво пишите, очень проникновенно. Талант писателя! Не забыли ли вы в погоне за красивым словцом и свою ответственность, как человека, который публично распространяет информацию, создаёт общественное мнение? Или по незнанию статья была написана? Я не придерживаюсь мнения «о покойнике или хорошо, или ничего». Я придерживаюсь мнения, что надо писать правду, иначе наша жизнь такой и останется «з цього продажницько-забреханого й жорстокого світу».

Согласна, что Иван Джумеля и хорошие дела в своей жизни делал, только это была лишь одна сторона его жизни. Другая сторона жизни Ивана Джумели была заполнена деятельностью, направленной против интересов жителей Украины, против интересов целого государства.

Пока депутаты обсуждают «програму формування позитивного міжнародного іміджу … у Міжгірський район», они даже не подозревают, что вести о преступной деятельности бывшего депутата Народной партии Ивана Джумели быстро распространяются по всему миру, создавая отнюдь не позитивный имидж всего Закарпатья. Пока депутаты обсуждают «профілактику злочинності на території Міжгірського району на 2011-2016 роки», они не подозревают, что своей смертью Иван Джумеля уже сильно помог государству в решении этой серьёзной проблемы.

Теперь вы, Андрей Дурунда, выступаете против интересов народа Украины, так как в массовом порядке вводите читателей в заблуждение своей статьёй, в которой создаёте светлый образ у представителя мафии. Вы, не понимая всей меры ответственности за распространение лжи, или действуя осознанно, становитесь тем самым его сообщником.

Самое мощное оружие на сегодня – это информационное оружие. По воле писателя оно может принести миллионам людей лучшую долю, а может повергнуть их в ещё более глубокую пучину отчаяния.

Вы не раскрываете людям правду о преступниках, по вине которых миллионы людей живут обездоленной жизнью.

Вы, Андрей Дурунда, лицемерно пишете об «обездоленной Украине», а сами хвалите преступника, который Украину обездолил. Иван Джумеля ограбил народ Украины, вы обманываете народ Украины, выставляя грабителя ангелом божьим. Вам безразлична участь народа!

«Бо деякі люди приходять у світ для добрих, богоугодних діянь. Таким був Іван Джумеля. Це підтвердить будь-хто, кому пощастило знатися з ним.» Андрей Дурунда, это — только ваше личное мнение, не надо выдавать эту информацию за мнение всех людей, когда-либо имевших дело с Иваном Джумелёй. Реальность очень сильно отличается от вашего мнения. Для многих тысяч людей, судьбы которых сгубил Иван Джумеля, встреча с ним и его деятельностью стало не счастьем, а проклятием.

За то, что вы, Андрей Дурунда, используете свой талант писателя в корыстных целях, против интересов нашего государства, вас необходимо с позором исключить из Национального союза писателей Украины, из Национального союза журналистов Украины и из академии наук писателей и журналистики!

Куда идет страна, где скот считают по головам, а правительство по членам? Вот и вы туда же, «уважаемый» Дурунда, «член» Народной Партии!

В расследовании самоубийства двух детей в поселке Александрополь Днепропетровской области областные власти бездействуют, показывая, тем самым, безразличие к проблемам детей — наиболее социально незащищенной категории населения.

Об этом на пресс-конференции в ИА «Время» заявил Николай Кожушко, председатель детской общественной организации «Допоможемо дітям».

«Я хотел бы выставить областной государственной администрации „красную карточку“ за бездействие в деле о самоубийстве двух детей в поселке Александрополь Солонянского района. На резонансный случай повешения двух детей пока нет практически никакой реакции властей. Это показывает, насколько мало чиновников беспокоят проблемы детей в Днепропетровской области. Сегодня „красную карточку“ областным властям показываю я – завтра ее могут показать все люди на массовых митингах общественных организаций Днепропетровщины», — зааявил Кожушко.

Напомним, в апреле текущего года в поселке Александрополь Днепропетровской области покончили с собой два ученика местной школы. Обстоятельства и причины двух самоубийств выясняет прокуратура.

ИА «Время»

Морально застарілий Кримінально-процесуальний кодекс необхідно адаптувати до нинішніх реалій. Зокрема, прийшов час всерйоз замислитись над захистом конфіденційної інформації, наявної в розпорядженні редакції – про це йшлося на прес-конференції, проведеній в одеському прес-клубі «Право», українськими журналістами за підтримки регіональної організації НСЖУ.

Ще в 1997 році для захисту журналістів був прийнятий закон про соціальні гарантії та державну підтримку журналістів, трохи пізніше до нового кримінального кодексу була включена стаття 171 – перешкоджання законній діяльності журналістів. Однак, коли справа доходить до втручання держави в роботу журналістів, жодна з вищевказаних норм не діє.

Як повідомила присутнім колегам головний редактор інформаційного агентства «Поряд з вами» Олена Білозерська, на «круглих столах», що проходили у Києві, чиновники прямо заявляли, що у своїй діяльності правоохоронці керуються кримінально-процесуальним кодексом, а в ньому про журналістів нічого не сказано.


«При вилученні комп’ютерів, – розповіла Олена Білозерська, – до рук правоохоронців потрапляє не тільки та інформація, що може мати відношення до кримінальної справи (найчастіше за все її на вилучених носіях взагалі немає). У руки третіх осіб потрапляє інформація, яка напрацьовується журналістами роками. У тому числі й конфіденційна, яку журналістам повідомляли люди з умовою її нерозголошення. І невідомо, де і перед якими виборами така інформація може „спливти“. Це може призвести до того, що люди – джерела інформації – взагалі перестануть довіряти журналістам. З іншого боку – самі журналісти боятимуться висвітлювати, наприклад, протестні акції – під час навіть цілком легального мітингу може, наприклад, спалахнути бійка, по якій згодом буде порушено кримінальну справу, а журналісти, що висвітлювали акцію, потраплять у категорію свідків – з подальшими обшуками і вилученням всієї техніки „на експертизу“.

Таким чином, може скластися ситуація, коли люди зможуть отримувати інформацію лише від партійних і організаційних прес-служб, які не завжди є об'єктивними, і від прес-служб міліції, які дуже часто брешуть».


Голова регіональної організації національної Спілки журналістів України Юрій Работін підтвердив, що питання, підняті журналістами, своєчасні. Останні події в Україні показують, що цей закон необхідний: обшуки проводяться, у редакцій вилучається техніка, що створює певні незручності при виконанні журналістами їхніх професійних обов'язків.

Журналіст Олексій Ярославцев підкреслив, що зміни до кримінально-процесуального кодексу потрібно було вносити ще в 1997 році, разом з прийняттям закону про соцгарантії. І результат того, що вони не були внесені, ми відчуваємо зараз на собі: після кожної резонансної статті українські журналісти можуть очікувати в редакціях і власних помешканнях непроханих гостей з постановами на обшук і вилучення комп'ютерів та інших носіїв – фотоапаратів, відеокамер, диктофонів – того, без чого журналіст працювати не може.

Законопроект, яким пропонується внесення змін до кримінально-процесуального кодексу, є практичним результатом роботи Круглого столу «Журналісти і міліція: як уникнути протистояння?», ініційованого журналістами Київської незалежної медіапрофспілки та інформагентства «Поряд з вами» за підтримки МГО «Інтерньюз-Україна».

Даним законопроектом до переліку професій, представників яких не можна допитувати як свідків з приводу інформації, що стала їм відома у процесі виконання їхньої роботи (нотаріуси, адвокати, лікарі, психологи, священнослужителі), додається професія журналіста.

Також законопроектом передбачається, що обшук і виїмка обладнання та носіїв інформації у журналіста можуть проводитися лише за вмотивованою постановою голови апеляційного суду за місцем проведення слідства на підставі подання прокурора області (АРК, міст Києва або Севастополя). При цьому, у такому поданні обов'язково повинно бути зазначено, що йдеться про обшук у журналіста.

Ідея законопроекту була підтримана Київською незалежною медіапрофспілкою, народними депутатами України, зокрема, керівником парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Андрієм Шевченком, першим заступником голови комітету з питань правосуддя Юрієм Кармазіним. Також законопроект підтримали Андрій Павловський, Андрій Парубій, Леся Оробець, Олесь Доній, Володимир Ар'єв, Андрій Шкіль, Олександр Сочка, Сергій Соболєв, Лев Бірюк. Чималий інтерес і підтримку законопроект викликав і серед громадських організацій.

До його розробки були залучені юрист Інституту Масової Інформації Роман Головенко, представник міжнародної неурядової організації «Репортери без кордонів» Оксана Романюк, відомі в Україні журналісти.

Законопроект зареєстрований у Верховній Раді 17 березня під номером 8256 і в даний час розданий народним депутатам для ознайомлення.

Організатори прес-конференції запропонували колегам звернути увагу на соціальну важливість законопроекту і необхідність внесення до кримінально-процесуального кодексу запропонованих змін.


ІА «Поряд з вами»

---

Одеса, пр. Шевченка, 11, (048) 746-62-15, 728-02-42

Прес-анонс
15 квітня в 12:00, в Одесі, в прес-клубі «Право»,
Одеської регіональної організації Національної спілки журналістів України, відбудеться прес-конференція «Про захист джерел інформації журналістів»

17 березня 2011 р. у Верховній Раді був зареєстрований законопроект № 8256 «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо забезпечення права журналістів на захист джерел інформації), представлений 11 народними депутатами.

Даним законопроектом до переліку професій – нотаріуса, лікаря, психолога, священнослужителя, адвоката – яких не можна допитувати як свідків з приводу інформації, що стала їм відома у процесі виконання їхньої роботи, додається професія журналіста.

Також законопроектом передбачається, що обшук і виїмка обладнання і носіїв інформації у журналіста можуть проводитися лише за вмотивованою постановою голови апеляційного суду за місцем проведення слідства на підставі подання прокурора області (АРК, міст Києва або Севастополя). При цьому, у такому поданні обов'язково має бути зазначено, що йдеться про обшук у журналіста.

Новий законопроект – не просто ще один юридичний акт, що захищає права журналістів. Такі закони на сьогоднішній день вже існують. Зокрема – закон про державну підтримку та соціальний захист журналістів, закони про ЗМІ, що включають статті, які передбачають кримінальну відповідальність за перешкоджання їхній законній діяльності.

Однак, всі ці норми не є перешкодою для міліції, тому що представники правоохоронних органів заявляють, що у своїй діяльності керуються виключно Кримінально-процесуальним кодексом, де про журналістів нічого не сказано.

Даний законопроект є практичним результатом круглого столу „Журналісти і міліція: як уникнути протистояння?“, проведеного в Києві активістами Київської незалежної медіа-профспілки та журналістами інформаційного агентства „Поряд з вами“ за підтримки МГО „Інтерньюз-Україна“.

До його підготовки були залучені юрист Інституту Масової Інформації Роман Головенко, представник неурядової організації „Репортери без кордонів“ Оксана Романюк, відомі в Україні журналісти.

Ідея законопроекту була підтримана Київською незалежною медіапрофспілкою, громадською організацією „Новий громадянин“, керівником парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Андрієм Шевченком, першим заступником голови комітету з питань правосуддя Юрієм Кармазіним, іншими народними депутатами України.

Даною прес-конференцією організатори – діючі журналісти – переслідують мету привернути увагу колег до проблеми, яка будь-якої миті може торкнутися кожної редакції, кожного журналіста. Приміром, проведені обшуки в Харкові та в Києві супроводжувалися вилученням редакційної техніки (всієї фото-і відеотехніки, комп'ютерів і архівів) на термін від місяця і більше. Таке втручання, по-перше, є серйозним перешкоджанням роботі редакції – одномоментно і на тривалий термін вилучаються всі напрацьовані матеріали, шаблони, службові дані і дороге обладнання, замінити яке за короткий проміжок часу найчастіше неможливо, а по-друге, підриває довіру до журналістів у людей, що надають інформацію. Ніхто не може поручитися за те, що архівна інформація, зібрана редакцією за роки роботи, після такого вилучення не спливе у конкурентів або не буде використана як компромат проти самих джерел.

Автори та ініціатори законопроекту просять колег звернути увагу на важливість і необхідність запропонованих змін.
Домогтися прийняття цього закону Верховною Радою – наша спільна справа.

Контакти:

Олена Білозерська, Інформаційне агентство „Поряд з вами“
(067) 921 26 52, (066) 748 66 13, e-mail: info@poryad.com, bilozerska@poryad.com
Андрій Яніцький, Київська незалежна медіа-профспілка,
(050) 695 95 37, e-mail: a.yanitskiy@gmail.com

11 народних депутатів зареєстрували у Верховній Раді проект Закону «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо забезпечення права журналістів на захист джерел інформації)»

Про це повідомила Київська незалежна медіа-профспілка.

У законопроекті професія журналіста додається до переліку професій, представників яких не можна допитувати як свідків з приводу того, що їм довірено або стало відомо при здійсненні професійної діяльності. У цьому переліку наразі є нотаріуси, лікарі, психологи, священнослужителі.

Також рішення про обшук і виїмку обладнання і носіїв інфомації у журналіста можуть проводитись лише за вмотивованою постановою голови апеляційного суду за місцем провадження слідства на підставі подання прокурора області (АРК, міст Києва чи Севастополя), причому у такому поданні обов’язково має зазначатися, що йдеться про обшук у журналіста.

Це практичний результат круглого столу «Журналісти і міліція: як уникнути протистояння?», який два тижні тому провели активісти Київської незалежної медіа-профспілки та журналісти ІА «Поряд з вами» за підтримки МГО «Інтерньюз». До підготовки законопроекту були залучені юрист Роман Головенко з Інституту масової інформації та член Ревкому КНМП Юрій Шеляженко.

«Зараз журналісти не мають захисту від міліцейського тиску, хоча норми про захист джерел інформації існують. Але міліція посилається виключно на Кримінально-процесуальний кодекс, де таких норм ще немає. Останній сумний приклад – обшук та вилучення обладнання у журналістки Олени Білозерської», – каже голова комітету Київської незалежної медіа-профспілки Юрій Луканов.

Головний редактор інформагентства «Поряд з вами» Олена Білозерська також брала безпосередню участь у розробці законопроекту. «Ми не пропонуємо зробити журналістів якоюсь привілейованою категорією громадян, наполягаємо лише на професійних привілеях, необхідних нам для успішного виконання своєї роботи. В силу професії у дуже багатьох журналістів зберігається конфіденційна інформація. Якщо вона не буде захищеною, джерела інформації не співпрацюватимуть із журналістами», – зазначила О.Білозерська.

КНМП закликає депутатів підтримати законопроект та висловлює подяку депутатам, які його зареєстрували – Андрію Павловському, Юрію Кармазіну, Лесі Оробець, Андрію Шевченку, Олесю Донію, Володимиру Ар'єву, Олександру Сочці, Сергію Соболєву, Леву Бірюку, Андрію Парубію та Андрію Шкілю.

ІА «Поряд з вами»

С 4 апреля по 4 мая в Днепропетровске пройдет Всеукраинский месячник Красного Креста, посвященный Международному году волонтера, под лозунгом «Открой волонтера в себе».

Об этом на пресс-конференции в ИА «Время» сообщила Людмила Лашко, председатель Днепропетровской областной организации Общества Красного Креста Украины.

Как отметила Людмила Лашко, главной целью месячника является привлечение внимания общества к проблемам наиболее социально незащищенных слоев населения (ветеранов, инвалидов войны, больных СПИДом, туберкулезом, бывших заключенных) и улучшение условий их жизни путем предоставления адресной материальной и натуральной помощи.

Во время месячника городскими и районными организациями Красного Креста будут проводиться благотворительные мероприятия и акции по сбору для наиболее нуждающихся граждан продуктов питания, одежды, обуви, предметов первой необходимости.

По словам Людмилы Лашко, при большом количестве нуждающихся организация Красного Креста не в состоянии помочь всем, поэтому единственный выход — это привлечение в ряды волонтеров всех желающих бескорыстно помогать людям.

Кроме 865 волонтеров – учащихся вузов, техникумов, Красный Крест по договору с с Днепропетровским областным центром занятости планирует привлечь к месячнику безработных, состоящих на учете в центре, желающих поработать медсестрами и социальными работниками. Как отметила председатель Днепропетровского Красного Креста, Днепропетровская организация Общество Красного Креста уже не один год сотрудничает с центром занятости. Безработные привлекаются на общественные работы по обслуживанию больных, а после окончания договора отзывчивые люди остаются волонтерами в Обществе Красного Креста.
Волонтер Днепропетровского Красного Креста с 10-летним «стажем» Анна Смирнова рассказала, что для того, чтобы записаться в волонтеры и помогать людям, не требуется никаких специальных знаний «Сходить в магазин, заплатить за коммунальные услуги, написать письмо, оказать помощь в уборке квартиры, поговорить – нам, молодежи, это ничего не стоит, но все это очень необходимо для людей, неспособных делать это самим», — отметила Смирнова.

В 2010 году во время месячника было собрано и оказана помощь незащищенным слоям населения на сумму более 350,0 тыс. грн.

Днепропетровская областная организация Общества Красного Креста Украины приглашает для сотрудничества волонтеров врачей, юристов, швей, специалистов по ремонту обуви, специалистов по ремонту бытовой техники и всех, кто неравнодушен к людям, которые нуждаются в помощи.

Счет для благотворительных взносов:
49033, г. Днепропетровск,
тупик Строительный, 12
Тел. / факс. (0562) 31-31-75, 763-89-78
Е-mail: redcross@dp.ukrtel.net
Р / 26002085000045 в Харьковском областном филиале АКБ «Укрсоцбанк» г. Харьков
код ЕГРПОУ 02940138, МФО 351016

Справка

Днепропетровская областная организация Общества Красного Креста Украины объединяет 44 городских и районных и 2,4 тыс. первичных организаций Красного Креста.

Чиновникам, которые должны защищать права детей необходимо показать желтую карточку. Об этом на пресс-конференции в ИА «Время» сообщил председатель всеукраинской организации «Допоможемо дітям» Николай Кожушко.

«Заниматься детьми нужно до того, как в семье произошел несчастный случай. Чиновникам необходимо посещать неблагополучные семьи и узнавать, как в них относятся к детям», сказал Кожушко.

Мнение правозащитника подтверждает и представитель Уполномоченного Верховной Рады Украины по правам человека Светлана Корнилова, которая приводит примеры того, как часто различные социальные службы игнорируют проблемные семьи.

«Недавно к Уполномоченному Верховной Рады Украины по правам человека Нине Карпачевой обратились две молодые мамочки, у которых забрали детей. Мы начали проверять и оказалось, что дети жили в ужасных условиях, а деньги, полученные мамочками от государства, пропивали», рассказывает Корнилова. Одна из этих женщин, подчеркивает представитель Уполномоченного по правам человека, родила первого ребенка в пятнадцать лет, при этом социальные службы не посчитали нужным побеспокоиться о несовершеннолетней маме, которая спустя время, родила еще одного ребенка.

Права ребенка, гарантированные ему Конституцией Украины, другими законодательными актами и Конвенцией ООН о правах детей нарушаются проявлением психологического, сексуального и экономического насилия. «Это осложняется еще и тем, что ребенок очень часто скрывает то, что он жертва насилия. Часто этот факт устанавливается после суицидальных попыток. Необходимо объяснить всем взрослым, что игнорирование ребенка, принуждение и крик – это все формы психологического насилия», убежденна методист по практической психологии Днепропетровского областного учебно-методического центра практической психологии Наталья Заричная.

На сегодняшний день в Днепропетровской области практически не проводится работа по информированию детей относительно защиты их прав. «Горячие линии телефонов доверия не популяризируются, а в школах региона недостаточно психологов», говорит Заричная. Такая ситуация приводит к тому, что при желании ребенку сложно найти тех, кому можно рассказать о фактах насилия в семье.

Чтобы немного исправить сложившуюся ситуацию, с 1 марта по 1 июня 2011 года фонд UNISEF проведет в школах региона показ специального документального фильма, пропагандирующего защиту прав детей.

«Необходимо понимать, что у каждого человека, и у ребенка есть свое личное пространство, которое необходимо уважать», подчеркивает Наталья Заричная. Права ребенка – это то, о чем должны заботиться не только законы, различные социальные службы, но и каждый из нас, считает Светлана Корнилова. Важно донести это до общественного сознания.

Телефон горячей линии UNISEF Украина – 044 -254-24-50

Телефон горячей линии Уполномоченного Верховной Рады Украины по правам человека — 044-253-75-89

ИА «Время»
Источник новости: http://vremia.in.ua/read/7263/zashita_prav_rebenka_obyazannost_kazhdogo

У вівторок, 01 березня 2011 р. о 12:00 у приміщенні МГО «Інтерньюз-Україна» (м. Київ, вул. Ризька, 15, м. Дорогожичі), відбудеться круглий стіл на тему: «Журналісти і міліція: як уникнути протистояння?».

У круглому столі візьмуть участь: представники МВС, представники Київської незалежної медіапрофспілки, народні депутати України, голова правління МГО «Інтерньюз-Україна» Костянтин Квурт, представник «Репортерів без кордонів» в Україні Оксана Романюк, журналіст Олена Білозерська. Також до участі запрошені журналісти, постраждалі від незаконних дій правоохоронців, медіаюристи, керівництво МВС і ГПУ, лідери громадських об’єднань.

Організатори круглого столу – МГО «Інтерньюз-Україна», Київська незалежна медіапрофспілка, ІА «Поряд з вами».

На сьогодні стосунки між міліцією і журналістами є непростими. За останні шість місяців почастішали випадки порушення прав журналістів з боку працівників правоохоронних органів (обшуки, вилучення техніки, заборона фото — і відеозйомки). Міліція також, як правило, не реагує належним чином, коли права журналістів порушують інші особи (наприклад, приватна охорона). Круглий стіл запланований як майданчик для діалогу між журналістами і представниками МВС.

Мета круглого столу – окреслити кроки з боку журналістів і міліції, які необхідні, аби:
— унеможливити переслідування журналістів у випадках, пов’язаних зі збором і розповсюдженням ними інформації;
— усунути перешкоди з боку силових структур, що заважають журналістам здійснювати їхню законну професійну діяльність;
— припинити практику вилучення у журналістів їхніх матеріалів і засобів виробництва;
— після погодження попередніх пунктів припинити шкідливе для інтересів держави протистояння «журналісти-міліція».

Реєстрація за телефоном 050 696 95 37 або за e-mail: a.yanitskiy@gmail.com та на місці проведення.

Круглий стіл відбудеться у вівторок 1 березня 2011 р. о 12:00 у приміщенні МГО «Інтерньюз-Україна» (м. Київ, вул. Ризька, 15, м. Дорогожичі).

Контакти:

Андрій Яніцький, Київська незалежна медіа профспілка, 050 695 95 37
Олена Білозерська, Інформаційне агентство «Поряд з вами» 066 748 66 13

С 9 лет Илона Руденко, сегодня ей уже 12, восстанавливает свое здоровье после смертельного ДТП, в котором погибли 4 человека, и только одна она выжила.

По страшному стечению обстоятельств, отец девочки погиб в автомобильной аварии на Новом мосту в 2003 году. 16 августа 2008 года Илона вместе с родственниками ехали на кладбище на могилу ее отца. Выезжая с Криворожской улицы на улицу Киевскую, автомобиль, в котором находилась Илона заглох, водитель вышел наружу, чтобы открыть капот. В это время по главной дороге Криворожскому шоссе ехал грузовик. Несмотря на ограничение скорости 40 км/ч, грузовик несся со скоростью — 75, что было в дальнейшем установлено следствием. Столкнувшись с легковушкой, грузовик протащил автомобиль на пятьдесят семь метров вперед.

С того дня родственники Илоны пытаются добиться объективности, сказал на пресс-конференции в ИА «Время» дедушка Илоны Иван Солоневич. «После аварии техническая экспертиза не проводилась, воспроизведения не было, было опрошено мало свидетелей, Илону не опросили вообще. А то, что тормозной путь грузовика 57 метров, явно говорит о неисправности тормозов», сказал родственник погибших.

Уголовное дело по факту данного ДТП было закрыто из-за отсутствия состава преступления. «Правоохранители и чиновники не защитили права несовершеннолетней девочки, выжившей в этом ДТП», уверен председатель общественной организации «Допоможемо дітям» Николай Кожушко. В первый год после аварии девочка перенесла две операции. Несмотря на тяжелые травмы, полученные в результате ДТП, врачам удалось вернуть Илону к жизни. Однако теперь, качество этой жизни, зависит от сложного периода реабилитации. «Каждые полгода мы должны проходить медицинское обследование. У девочки была травма ноги и сейчас у нее начинается разрушение сустава. Лечение, естественно, очень дорогостоящее», говорит мама Илоны Татьяна Руденко.

Семья добивается не только справедливого объективного рассмотрения дела и материальной компенсации для выжившего ребенка. «На протяжении всего времени после аварии, водитель грузовика, ни разу не позвонил нам и не поинтересовался здоровьем Илоны это по-человечески неприятно», сказала Татьяна. Родственники погибших уже направили письма прокурору Днепропетровской области Наталье Марчук, уполномоченному Верховной Рады по правам человека Нине Карпачевой и в Генеральную прокуратуру Украины. d180d183d0b4d0b5d0bdd0bad0be

Медіаправо.
Закон про захист персональних даних: чи є підстави для хвилювання?

…Здається мені чи то насправді так..?
Зараз який рік надворі, люди...??? Про всяк випадок, тричі перехрестилася…
Клацаю каналами «ящика» – вітають з 2011 роком.
А інтернет-сторінки волають про встановлення пам’ятників Йосипу Сталіну… Арешти у натовпі, заламування рук повсюди і повсякчас… звільнення з роботи… «Здирницький» новий Податковий кодекс. Ріст цін на продовольчі товари, товари першої необхідності, газ, світло, комунальні послуги.
Цікаво, про що мріють ті, хто прийшов до влади? Скільки років вони планують ще втриматися при владі, обігруючи не «український» сценарій?
…а ті, хто обирав цю владу і волосся рвав на собі, агітуючи за ПР??? Чогось не чути їх сьогодні…
Дивні діла твої, Господи! Чи то б пак, ні, Господь Бог тут ні до чого. Є реальна людина, котра би могла дати відповіді за всі запитання, але… чи не досить слухати цяцянки невігласа і неука «в законі»? Та й ті, хто «иже» з ним нічого путнього нам не можуть сказати, хіба знову таки будуть запевняти і переконувати з акцентом «старшого» брата, що «всё шо ни дєлаєцца…» … ось так і хочеться продовжити – ВСЕ ПРАВДА – всьо, шо «дєлаєцца» і всьо, шо «не дєлаєцца».
І Україна НЕ для людей, і податкові канікули НЕ для малого бізнесу, і українська мова НЕ для України.
Лише одне залишається таки правдою – «Почую кожного». Чують і «прослуховують» кожного, а для того, хто плескає язиком аж занадто… для тих вже уготовані місця і психдиспансерах і лікарнях, що їх так активно розбудовує «нова» влада:
Перша обласна спеціалізована психіатрична лікарня
Обласний психоневрологічний диспансер
Психіатрична лікарня № 2
Психіатрична лікарня №3
Навіщо нам так багато на одну тільки Сумську область їх стільки? Ну, звичайно, що за дурне питання – аби на всіх вистачило! Добрі наміри, м’яко кажучи, з поганими наслідками на нашу дупу.
…а ось кілька тез про тих, хто ж таки голосував за нині діючого…
Пенсіонери, багаточисельна «партія» пенсіонерів, яким обіцяли пенсію у 1200 гривень вже в 2011 році. Що вони отримують згідно Державного бюджету 2011 року? Згідно з Держбюджетом на 2011 рік мінімальна пенсія становитиме заледве 800 гривень.
На освітян та лікарів, яким так хотілося бути «державними», державні мужі у вигляді найчисельнішої фракції Партії регіонів просто наплювали, не підтримавши відповідний закон у парламенті.
Ветерани війни, малозабезпечені, інваліди всіх категорій, маючи надію на «сильного» Президента, який розкидав обіцянки наліво і направо, обіцяючи підвищення соціальних стандартів. У Держбюджеті на 2011 рік соціальні видатки зменшено в середньому на 10%. Зокрема, на 40% скорочено видатки на надання одноразової матеріальної допомоги інвалідам та непрацюючим малозабезпеченим особам. Стипендії, в тому числі для дітей-сиріт, встановлюються на рівні грудня 2010 року і не індексуються. Загальну суму видатків на щорічну разову допомогу ветеранам війни в проекті бюджету на 2011 рік зменшено на 8,5%.
Мабуть на цьому і досить циферії.
Про те, що закон як дишло, мабуть і говорити не слід. «Сліпа» Феміда стала сліпою вже насправді. Думаю що сьогодні можна робити вже ремікси цієї скульптури – та сама жіноча фігура, ті самі терези, але фігура вже буде напівприкритою як повія, без хусточки на обличчі, натомість, з просвердленими дірочками замість очей… Одним словом, як у дядька-акина – что вижу, то пою… Ось тільки дивитиметься ця суперпуперледі очима того, у кого більше прав і співатиме, звичайно, в унісон з новими законотворцями…
Нецільове використання коштів приписують сьогодні не тільки екс-прим’єрці Ю. Та й не дивно. Адже їх тепер буде використано правильно! Збільшено фінансування на силові структури:

Генпрокуратури – на 83% (1 млрд. грн.);

Вищої ради юстиції – на 67%;

Вищого господарського суду — на 42,2%;

Вищого адміністративного суду — на 27,7%;

Державного управління справами – на 37%;

СБУ – на 21%;

МВС – на 15% (1,8 млрд. грн.)

Для порівняння ще два міністерства. Для роздумів:

Керівництва Міносвіти — на 21%;

Міноборони – на 20% (2,3 млрд. грн.);

Як-то кажуть у журналістиці: без коментарів.

Мабуть таки, без коментарів залишиться і історія однієї з моїх колег журналісток, що працювала аж майже чотири роки на місцевому дротовому мовленні, яку викликали як на «партійну чистку» на засідання «трійки», де голова місцевої ради, голова місцевої партії регіонів, один із заступників голови РДА та один з продажних юристів. ПРесонули жінку по повній програмі, тільки й того, що не ґвалтували, і примусили написати заяву про звільнення з роботи за угодою сторін. Як кажуть, «без суда и следствия»… Пресом слугувало ствердження, що ліквідація підприємства (з нецільовим використанням коштів) йде правильно, ЗА ЗАКОНОМ! Ще й додали останній «козир», бо жінка як могла, так і пручалася, досить таки простий – «…залишишся без роботи взагалі». Та ще й відібрали, у повному сенсі цього слова, право захищати себе, хай і у корумпованому, але ж суді…
…статистика однієї маленької людської драми у розрізі однієї величезної, яка розігрується зараз не тільки на Сумщині, а й в Україні в цілому.
То після цього скаже мені хтось який нині рік надворі?
2011 рік чи все ж таки 37–й з усіма «исторически – вытекающими…»?

PS:

Сумська область, м. Білопілля
Ситуація: ліквідація підприємства.
ЗМІ, радіомовлення.
Ліквідація підприємства як сама процедура порушена: засновники райрада й РДА на сесії райради 31 грудня 2010 ухвалили рішення щодо ліквідації підприємства… але не виконали всіх умов ліквідації юридичної особи – попередження працівників про ліквідацію за два місяці, створення ліквідаційної комісії, виплата всіх соціальних гарантій працівникам – «вихідні» згідно Закону КЗпП України.
Вважаємо, що це політичне «зведення рахунків», – колишній голова РР – член партії «НУ», ним було створене підприємство і фінансувалося, як комунальне підприємство з місцевого бюджету згідно Закону України «Про місцеве самоврядування».
Нова влада – ПР– визнала нецільовим використання коштів на фінансування редакції, відтак працівників, під страшним психологічним натиском («не знайдете собі роботи в районі!»), того ж таки 31 грудня 2010 змусили написати заяви про добровільне звільнення з даного підприємства за згодою сторін. Цим же числом, але числом 3 січня 2011 р працівників підприємства змусили написати заяви про прийом на роботу в ще не існуючий відділ радіомовлення при районній газеті, фактично працівники радіомовлення опинилися майже «на вулиці».
У редакції працювали жінки – директор, зам директора, 0,5 бухгалтер.
Вважаємо за потрібне повідомити засоби масової інформації, можливо хоча б для журналістського розслідування, адже юристи безсилі у ситуації, що склалася.

Розкішний Новий рік у нас виходить. Ялинку нарядили, діток привітали, і про батьків їхніх не забули. Щоб так багато «добрих» новин під новорічні свята було, за 20 останніх років не пригадую. В основному ті новини з Києва до нас, на переферію, йдуть. Але є й такі, що вимагають місцевого затвердження. Як от підняття тарифів на опалення та підігрів води. Саме для цього збереться виконком Охтирської міської ради 31 грудня о 10-й годині. Спішать останнього цвяшка забити, щоб краще людям святкувалося.